
Вітро- та сонячна генерація — де
Поділитися
Автор: Svetlana Velhush

Вітро- та сонячна генерація — де
Європейський Союз досяг історичної віхи у своєму прагненні до сталого розвитку та енергетичної незалежності. Протягом 2025–2026 років сукупна генерація електроенергії з вітру та сонця в ЄС вперше в історії перевищила обсяги виробництва з усіх викопних джерел разом узятих, включаючи вугілля, природний газ та нафту. Ця подія маркує початок нової ери, де чиста енергія стає головним фундаментом європейської енергосистеми.
Статистичні показники наочно демонструють масштабність цих змін: частка вітрової та сонячної генерації в загальному енергобалансі досягла 30%, тоді як сумарна частка викопного палива опустилася до позначки 29%. Основним рушієм цього процесу стала сонячна енергетика, яка демонструє вражаюче зростання на 20% щорічно протягом останніх чотирьох років, випередивши за обсягами виробітку як вугільну галузь, так і гідроенергетику.
Географія енергетичного переходу охоплює більшу частину континенту. У 14 із 27 країн-членів Євросоюзу чиста енергія вже офіційно стала домінуючою силою на ринку. Водночас використання вугілля впало до історичного мінімуму, склавши лише 9,2% від загального енергетичного міксу, що підкреслює незворотність процесу декарбонізації та відмови від найбільш забруднюючих видів палива.
Згідно з аналітичним звітом «European Electricity Review 2026», підготовленим центром Ember, за підсумками 2025 року та першого кварталу 2026-го, відновлювані джерела енергії (ВДЕ) остаточно закріпили статус основного «двигуна» економіки ЄС. Це не просто тимчасове коливання, а фундаментальний структурний зсув: порівняно з 2015 роком вугільна генерація в регіоні обвалилася на 40%, а споживання газу, попри періодичні сплески, продовжує демонструвати довгострокову тенденцію до зниження.
Ключовим фактором успіху став справжній «сонячний вибух». Тільки за останній звітний рік генерація сонячної енергії зросла на 62 ТВт·год — обсяг, що цілком співставний з річним виробітком трьох великих атомних електростанцій. Такий потужний приріст дозволив компенсувати навіть періодичне зниження виробітку на гідроелектростанціях та вітрових установках, спричинене несприятливими погодними умовами в окремі періоди.
Сара Браун, директорка європейських програм аналітичного центру Ember, наголошує на важливості цих змін. За її словами, те, що ще нещодавно здавалося немислимим, сьогодні відбувається на наших очах: викопне паливо стрімко витісняється з енергетичного сектору Європи, а сонце та вітер перетворюються на справжній хребет сучасної енергосистеми континенту, забезпечуючи надійність постачання.
Попри те, що високі ціни на імпортний газ коштували регіону значних 32 мільярдів євро, стратегічна залежність від нього продовжує невпинно знижуватися. На сьогодні споживання газу в енергетичному секторі на 18% нижче за пікові показники 2019 року. Для таких держав, як Німеччина, Іспанія та Нідерланди, перехід на відновлювані джерела став питанням не лише екологічної відповідальності, а й національної безпеки та економічної стабільності.
Майбутнє європейської енергетики виглядає ще більш амбітним з огляду на поточні темпи трансформації. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства (IEA), до 2030 року частка низьковуглецевих джерел енергії, включаючи атомну генерацію, у Європейському Союзі має досягти вражаючих 84%. Це підтверджує, що стратегічний курс на «зелений» перехід залишається пріоритетним і незворотним вектором розвитку для всього європейського співтовариства.