Фінляндія дев'ятий рік поспіль визнана найщасливішою країною світу згідно зі звітом за 2026 рік

19 березня 2026 року світ побачив черговий Всесвітній звіт про щастя, який знову підтвердив беззаперечне лідерство Фінляндії. Ця північна країна вже дев'ятий рік поспіль очолює рейтинг найщасливіших націй планети. Масштабне дослідження, проведене Дослідницьким центром благополуччя Оксфордського університету спільно з Gallup та Мережею рішень ООН зі сталого розвитку, базується на опитуванні близько 100 000 респондентів із 147 країн та територій. Фінляндія продемонструвала вражаючий середній показник задоволеності життям — 7,764 бала з 10 можливих, що свідчить про надзвичайну стійкість та ефективність її національної моделі добробуту.

Стабільний успіх Фінляндії та інших скандинавських країн пояснюється гармонійним поєднанням високого рівня ВВП на душу населення, справедливого розподілу ресурсів та надійних систем соціального захисту. У першій трійці лідерів знову домінують північні сусіди: Ісландія посіла друге місце, а Данія — третє. Справжньою сенсацією 2026 року став стрімкий підйом Коста-Ріки, яка виборола історичне четверте місце, що є абсолютним рекордом для країн Латинської Америки. Професор економіки Оксфорда Ян-Еммануель Де Неве підкреслив, що такий результат зумовлений потужним соціальним капіталом та глибокими міжособистісними зв’язками, які є фундаментом суспільства в цьому регіоні.

Попри загальний оптимізм, звіт виявив тривожну тенденцію щодо благополуччя молоді в країнах Заходу. Зокрема, у Сполучених Штатах (23-тє місце), Канаді (25-те місце) та Великій Британії (29-те місце) протягом останнього десятиліття спостерігається різке падіння рівня задоволеності життям серед осіб віком до 25 років. Це контрастує з рештою світу, де показники щастя серед молоді переважно зростають. Дослідники пов’язують цей спад із надмірним використанням соціальних мереж. Статистика свідчить, що 15-річні дівчата, які проводять у цифровому просторі понад п’ять годин на добу, відчувають значно менше задоволення від життя порівняно з тими, хто обмежує використання гаджетів до однієї години.

У відповідь на ці виклики деякі держави вже впроваджують рішучі законодавчі заходи. Наприклад, минулого року Австралія офіційно заборонила користування соціальними мережами для підлітків молодше 16 років. Автори звіту, серед яких Джонатан Хайдт та Зак Рауш, зазначають, що найбільш деструктивний вплив мають платформи з алгоритмічними стрічками та контентом від інфлюенсерів, оскільки вони провокують постійне соціальне порівняння. Натомість сервіси, орієнтовані на пряме спілкування, мають більш позитивний вплив на психологічний стан користувачів.

На іншому полюсі рейтингу опинився Афганістан, який знову посів останню сходинку, що ще раз доводить руйнівний вплив конфліктів та політичної нестабільності на сприйняття життя. Видання 2026 року, підготовлене під редакцією Джеффрі Д. Сакса та Річарда Лейарда, детально аналізує, як довіра, щедрість та рівень корупції формують загальний добробут суспільства. Ларі Хокканен з Університету Гельсінкі пояснив, що індекс вимірює саме когнітивну оцінку задоволеності життям, а не тимчасові емоції. Скандинавська модель успіху, за його словами, тримається на соціальній стабільності та культурній традиції поміркованості, що дозволяє громадянам почуватися захищеними та щасливими в довгостроковій перспективі.