Європа та союзники готові розблокувати Ормузьку протоку для захисту світової торгівлі

Лондон, 20 березня 2026 року — Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Японія та Канада виступили з потужною спільною заявою, офіційно підтвердивши свою непохитну готовність докласти максимум зусиль для відновлення та забезпечення безпечного судноплавства через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Цей морський шлях опинився в центрі міжнародної уваги через різке загострення ситуації, що вимагало негайного втручання провідних економік світу для запобігання глобальному економічному колапсу та стабілізації енергетичних ринків.

У документі, який був оприлюднений на офіційному веб-ресурсі британського уряду, лідери вищезгаданих держав висловили своє найрішучіше засудження останніх дій Ірану. Тегеран звинувачують у цілеспрямованих атаках на комерційні судна та об'єкти критичної цивільної інфраструктури, зокрема нафтогазові термінали. Особливу стурбованість світової спільноти викликало фактичне закриття протоки іранськими збройними силами, що було розцінено як прямий виклик міжнародній безпеці та акт агресії проти свободи торгівлі.

«Ми висловлюємо нашу повну готовність внести вагомий вклад у відповідні міжнародні зусилля, метою яких є забезпечення безперешкодного та безпечного проходу суден через Ормузьку протоку», — підкреслюється в офіційному тексті заяви. Окрім військово-дипломатичного аспекту, країни-підписанти привітали ініціативи інших держав щодо зміцнення регіональної стабільності. Важливим елементом стратегії стало рішення Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) про координоване використання стратегічних нафтових резервів, а також намір тісно співпрацювати з ключовими виробниками енергоносіїв для збільшення обсягів видобутку з метою заспокоєння ринків.

Цей дипломатичний крок став свідченням фундаментального зсуву в політичній позиції європейських держав. Протягом тривалого часу провідні країни Європи намагалися дистанціюватися від конфлікту, відмовляючись приєднуватися до військової коаліції під егідою США та дотримуючись думки, що «це не наша війна». Однак ситуація кардинально змінилася наприкінці лютого 2026 року. Після серії військових ударів по території Ірану, Тегеран вдався до де-факто блокади протоки, через яку проходить майже п'ята частина (близько 20%) світового постачання сирої нафти, що поставило під пряму загрозу енергетичну безпеку всього континенту.

Провідні аналітики та експерти з міжнародних відносин зазначають, що нинішня консолідація семи країн є чітким сигналом про стратегічну єдність Заходу та його союзників у боротьбі з торговельними перебоями та глобальною енергетичною кризою. У заяві особливо наголошується, що свобода судноплавства є не просто економічною необхідністю, а фундаментальним принципом міжнародного права. Будь-яке посягання на цей принцип розглядається як серйозна загроза для стабільності, миру та безпеки в усьому світі, що вимагає рішучої та скоординованої відповіді міжнародної спільноти.

На завершення лідери країн підкреслили, що їхні спільні дії спрямовані виключно на відновлення законного порядку та захист глобальних логістичних ланцюгів. Вони закликали до негайної деескалації напруженості, водночас чітко демонструючи готовність до рішучих кроків у разі продовження іранської блокади. Така консолідована позиція має на меті не лише заспокоїти світові фінансові ринки, а й надати впевненості міжнародним перевізникам, які щодня забезпечують функціонування світової економіки через цей вкрай важливий геополітичний вузол.