Коперник: 2025 рік став третім найтеплішим в історії, а період 2023–2025 років перетнув критичну межу в 1,5°C

Європейська служба з питань зміни клімату Copernicus (C3S) у січні 2026 року оприлюднила детальний аналіз, згідно з яким 2025 рік посів третю сходинку в рейтингу найтепліших років за всю історію інструментальних спостережень, що ведуться з 1850 року. Середня глобальна температура біля поверхні землі у 2025 році була на 1,47°C вищою за доіндустріальний рівень (період 1850–1900 років). Хоча цей показник виявився на 0,01°C нижчим за результати 2023 року та на 0,13°C меншим за рекордний 2024 рік, він чітко підтверджує стабільну тенденцію до глобального потепління. Особливо тривожним є той факт, що 2025 рік став найтеплішим за всю історію спостережень в умовах природного явища Ла-Нінья, що зазвичай має охолоджувальний ефект. Це свідчить про те, що антропогенні чинники тепер домінують над природною мінливістю клімату.

Одним із найважливіших висновків звіту C3S стало те, що трирічний проміжок із 2023 по 2025 рік вперше в історії продемонстрував середню температуру, яка перевищує поріг у 1,5°C, встановлений Паризькою угодою 2015 року. Директор служби Карло Буонтемпо підкреслив, що довгострокове перевищення цього ліміту стає неминучою реальністю, тому зараз основна увага має бути зосереджена на управлінні наслідками цього кліматичного прориву. Науковці, серед яких заступниця директора C3S Саманта Берджесс, попереджають: нинішні темпи нагрівання планети можуть призвести до стійкого порушення межі 1,5°C вже до 2030 року. Це на ціле десятиліття раніше, ніж передбачалося в початкових прогнозах під час підписання Паризької угоди.

Регіональні кліматичні аномалії протягом 2025 року проявилися надзвичайно гостро. В Антарктиді було зафіксовано найтепліший рік за всю історію спостережень, тоді як Арктика пережила свій другий найтепліший рік. У лютому 2025 року сумарний обсяг морського льоду в обох полярних регіонах скоротився до найнижчого рівня з моменту початку супутникового моніторингу в 1970-х роках. Крім того, майже половина всієї суші на планеті зіткнулася зі збільшенням кількості днів із «сильним» тепловим стресом, коли температура піднімалася до 32°C і вище. Це спровокувало масштабні лісові пожежі в Європі та Північній Америці. Лоуренс Руїль, директор CAMS, підтвердив, що невпинне зростання концентрації парникових газів через діяльність людини залишається головним рушієм цих екстремальних температурних явищ.

Ці тривожні кліматичні дані були оприлюднені на тлі підсумків 30-ї Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP30), яка проходила в бразильському місті Белен з 10 по 21 листопада 2025 року. Саміт, організований безпосередньо в регіоні Амазонії, мав на меті закріпити фінансові механізми, погоджені раніше на COP29 у Баку. Хоча майже 100 країн представили оновлені Національно визначені внески (NDC), підсумковий документ COP30 так і не зафіксував юридично зобов’язуючого плану щодо повної відмови від викопного палива.

Варто нагадати, що на попередній конференції COP29 було досягнуто домовленості про збільшення кліматичного фінансування до щонайменше 1,3 трильйона доларів США щорічно до 2035 року. Під час COP30 тривали складні дискусії щодо індикаторів Глобальної цілі з адаптації, де представники Панами, Сьєрра-Леоне, Канади та Європейського Союзу висловили недовольство через недостатню вимірюваність запропонованих орієнтирів. Зі свого боку, Європейський Союз представив амбітний оновлений план NDC, що передбачає скорочення викидів на 66,25–72,5% до 2035 року порівняно з рівнем 1990 року. Це демонструє стратегічний шлях ЄС до досягнення повної кліматичної нейтральності до 2050 року.