Канада та Франція відкривають консульства в Нууку: посилення дипломатичної присутності в Арктиці на тлі амбіцій США

У п'ятницю, 6 лютого 2026 року, столиця Гренландії, місто Нуук, стала центром значущих дипломатичних подій. Одночасне відкриття консульських установ Канади та Франції на цьому стратегічно важливому арктичному острові розцінюється міжнародними оглядачами як чітка відповідь на зростаючий інтерес Сполучених Штатів до зміцнення свого впливу в регіоні. Такий крок підкреслює прагнення західних союзників збалансувати геополітичні сили в Арктиці, яка набуває все більшої ваги на світовій арені.

Канадську дипломатичну місію офіційно відкрили високопосадовці — міністерка закордонних справ Аніта Ананд та генерал-губернаторка Мері Саймон. Варто зазначити, що плани Оттави щодо створення представництва були оприлюднені ще на початку 2024 року в межах масштабного перегляду арктичної зовнішньої політики. Хоча відкриття спочатку планувалося на 2025 рік, несприятливі погодні умови змусили дипломатів перенести подію. Канадська делегація прибула до Нуука на судні Берегової охорони, що стало символічним підтвердженням активної присутності країни в арктичних широтах. Офіційна Оттава наголосила на своїй непохитній підтримці права гренландського народу на самовизначення та висловила готовність до тісної співпраці у сферах безпеки, оборони, економічної стійкості та боротьби з глобальними кліматичними змінами.

Франція також суттєво поглибила свою дипломатичну присутність, призначивши Жан-Ноеля Пуар’є першим Генеральним консулом у Гренландії. Завдяки цьому кроку Париж став першим представником Європейського Союзу, який заснував установу з таким високим статусом безпосередньо в Нууку. Рішення про розширення місії було анонсовано президентом Еммануелем Макроном ще у червні 2025 року. Попри те, що фізичне приміщення консульства на момент відкриття ще не було повністю готове до експлуатації, Пуар’є вже розпочав виконання своїх обов’язків. Його мандат передбачає всебічну підтримку французької громади, розвиток спільних наукових і культурних проєктів, а також зміцнення політичного діалогу з місцевою владою при повному визнанні територіальної цілісності Данії.

Ці стратегічні кроки союзників відбуваються на тлі тривалої напруженості, спровокованої заявами колишнього президента США Дональда Трампа. Його риторика щодо необхідності встановлення контролю над островом з міркувань національної безпеки, а також погрози запровадити мита у розмірі від 10% до 25% для європейських країн після його переобрання у 2024 року, викликали серйозне занепокоєння. Проте нещодавня зустріч Трампа з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Давосі дещо пом'якшила ситуацію. Політик заявив про досягнення певного «рамкового погодження» та публічно виключив можливість застосування сили для вирішення територіальних питань, хоча конкретні деталі цих домовленостей досі залишаються не до кінця з'ясованими.

До офіційного відкриття місій Канади та Франції постійні консульські установи в Нууку мали лише Ісландія та Сполучені Штати, які відновили свою роботу в 2020 році після тривалої перерви, що тривала з 1953 року. Посилення дипломатичного корпусу союзників по НАТО розглядається як консолідована підтримка існуючого статусу-кво та розширення автономії Гренландії. Зі свого боку, Данія, яка згідно з Актом про самоврядування 2009 року зберігає відповідальність за зовнішню політику та оборону острова, продовжує наполягати на неухильному дотриманні територіальної цілісності Гренландії.

Активізація дипломатичних зусиль у Нууку свідчить про початок нової глави в історії арктичного регіону. Гренландія перетворюється на ключовий майданчик для міжнародного співробітництва, де питання екології, безпеки та економіки вимагають злагоджених дій світової спільноти. Спільна присутність провідних держав у столиці острова лише підтверджує, що майбутнє Арктики залежатиме від здатності країн до конструктивного діалогу та взаємної поваги до суверенних прав народів, що населяють цей стратегічний регіон.