Країни-учасниці «Ради миру» Трампа виділять понад 5 мільярдів доларів на відбудову Гази напередодні першого саміту

15 лютого 2026 року президент Сполучених Штатів Дональд Трамп скористався своєю медіа-платформою Truth Social, щоб оголосити про безпрецедентні фінансові зобов’язання, взяті на себе країнами-учасницями нещодавно сформованої «Ради миру» (Board of Peace). Згідно з оприлюдненими даними, ці держави офіційно пообіцяли виділити суму, що перевищує п’ять мільярдів доларів США, для задоволення екстрених гуманітарних потреб та фінансування масштабних інфраструктурних проектів із реконструкції сектору Гази. Цей фінансовий пакет розглядається як фундамент для стабілізації регіону після тривалого періоду нестабільності.

Офіційний анонс цих внесків було зроблено безпосередньо напередодні першого установчого засідання Ради, проведення якого заплановане на четвер, 19 лютого 2026 року, у столиці США, місті Вашингтон. Місцем проведення цієї історичної зустрічі обрано Інститут миру імені Дональда Дж. Трампа. Окрім значної фінансової підтримки, держави-члени також взяли на себе зобов’язання щодо розгортання військового контингенту. Мова йде про тисячі військовослужбовців, які увійдуть до складу Міжнародних сил стабілізації (МСС), а також про підтримку місцевих поліцейських формувань, діяльність яких санкціонована відповідною резолюцією Ради Безпеки ООН для підтримання правопорядку та безпеки на території Гази.

Президент Трамп, який виконує функції голови цього новоствореного міжнародного органу, у своїй заяві зробив особливий акцент на тому, що рух ХАМАС повинен беззастережно виконати вимогу щодо «повної та негайної демілітаризації». Ця умова є ключовою для подальшого просування мирного процесу. У свою чергу, президент Індонезії Прабово Субіанто підтвердив свій намір взяти участь у вашингтонській зустрічі, проте чітко окреслив межі залучення своєї країни. Він підкреслив, що роль Індонезії буде суворо обмежена наданням гуманітарної допомоги та логістичною підтримкою цивільного населення, повністю виключаючи будь-яку участь індонезійських збройних сил у бойових діях чи силових операціях.

Процес офіційного запуску «Ради миру» відбувся 22 січня 2026 року в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Швейцарія. На початковому етапі декларацію про наміри підписали 19 країн, серед яких ключову роль відіграють США, Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Узбекистан, Пакистан, Індонезія, Угорщина та Болгарія. До моменту оголошення про формування цільового фонду відновлення, кількість держав-членів організації розширилася до 27 учасників. Початковою метою створення Ради був нагляд за реалізацією другого етапу угоди про припинення вогню в Газі, що включає складні аспекти цивільного управління, відновлення державних інституцій та повне роззброєння воєнізованих формувань.

Оперативне та виконавче керівництво, яке безпосередньо відповідає за стратегію дій у Газі, складається з відомих політичних фігур: Джареда Кушнера, Державного секретаря США Марко Рубіо та колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера. Дональд Трамп висловив глибоку впевненість у тому, що «Рада миру» володіє «майже безмежним потенціалом» і з часом зможе стати «найбільш значущим міжнародним органом у світовій історії». Проте такі амбітні заяви не залишилися без критики. Деякі аналітики та провідні європейські держави, зокрема Німеччина та Італія, які відмовилися від вступу до організації, розглядають цей новий інститут як потенційного конкурента Організації Об’єднаних Націй, що може призвести до дублювання функцій та політичних розбіжностей.

Російська Федерація, яка також отримала офіційне запрошення долучитися до ініціативи, поки що не визначилася зі своєю остаточною позицією. Попри це, Володимир Путін раніше заявляв про готовність спрямувати один мільярд доларів із заморожених російських активів на користь проектів Ради. Організація, штаб-квартира якої розташована в стінах Інституту миру Дональда Дж. Трампа, була ініційована як частина глобального мирного плану щодо врегулювання ситуації в Газі, схваленого Радою Безпеки ООН у листопаді 2025 року. Державний секретар США Марко Рубіо зазначив, що у разі успіху моделі «Ради миру» в Газі, вона зможе послужити дієвим прецедентом та шаблоном для розв’язання інших затяжних міжнародних конфліктів, включаючи війну в Україні.