Uniqlo (бренд, що належить групі Fast Retailing) протягом останніх років став ключовим рушієм зростання світового ринку роздрібної торгівлі одягом. Вже четвертий рік поспіль японський бренд звітує про рекордні прибутки, готуючись до чергового проривного періоду. За останні 12 місяців чистий прибуток Uniqlo зріс ще на 16%, сягнувши позначки у 3,7 млрд доларів США. Хоча за обсягами продажів компанія все ще поступається двом гігантам швидкої моди — H&M та Zara, вона впевнено лідирує за темпами зростання. Це єдина азіатська компанія, яка конкурує на такому високому рівні, випереджаючи за продажами такі бренди, як Gap, Lululemon та PVH Corp.
Стратегія Uniqlo базується на масових базових товарах із високою функціональністю (концепція LifeWear), агресивній експансії на міжнародні ринки та постійних колабораціях із відомими дизайнерами.
Uniqlo позиціонує себе не як бренд швидкої моди, а як постачальник якісного базового одягу, роблячи акцент на технологічності тканин та функціональності. Така чітка диференціація забезпечує стабільний попит, незалежний від сезонних модних сплесків.
Fast Retailing активно інвестує у розробку тканин, стандартизовані виробничі процеси та логістику. Це дозволяє компанії знижувати витрати та швидко масштабувати найбільш успішні продукти.
Активне розширення присутності у Північній Америці, Європі та Китаї, поряд із посиленням позицій в Азії, створює ефект масштабу. У регіонах, куди заходить Uniqlo, спостерігаються потужні темпи зростання продажів, що й пояснює вражаючу загальну динаміку групи.
Співпраця та дизайнерські лінійки з відомими модельєрами (наприклад, JW Anderson та інші) підвищують престиж бренду та приваблюють нову аудиторію, при цьому не втрачаючи лояльності базових клієнтів.
Порівняно з мас-маркетом та люксом, Uniqlo займає вигідну «золоту середину»: якість вища, ніж у багатьох бюджетних брендів, але ціна значно нижча за преміум-сегмент. Це особливо ефективно працює в періоди економічної нестабільності та невизначеності.
Uniqlo не вступає у пряму конкурентну боротьбу, намагаючись змагатися із сильними сторонами своїх опонентів. Zara непереможна у швидкій моді та «реактивних» колекціях — натомість Uniqlo створює постійні базові хіти та інвестує у тканини. Це дає переваги у стійкості та маржі у базових категоріях. H&M сильний у масовому сегменті — Uniqlo зосереджується на технологіях виробів та якості базових товарів, що дає шанс відвоювати частку в сегменті «цінність за гроші» (value for money).
Ключовим елементом, що дозволяє Uniqlo задавати темп в індустрії, є філософія «LifeWear» — одяг, створений для покращення повсякденного життя. «Ми впевнені, що зможемо кардинально змінити саму концепцію одягу в глобальному масштабі і дати старт руху, яке встановить LifeWear як новий світовий стандарт», — стверджують у компанії. Ця концепція свідчить про розуміння того, що сучасний споживач цінує у гардеробі надійність та практичність, а не швидкоплинну моду. Аналітики зазначають, що Uniqlo будує свою імперію на передбачуваності та сталості якості, на відміну від моделей, що базуються на надшвидкому обігу колекцій. Останніми роками Fast Retailing також посилила фокус на сталому розвитку та більш відповідальному виробництві, що є критично важливим для залучення нового покоління свідомих споживачів.
Що ще сприяє амбіціям Uniqlo?
Зміщення фокусу в бік Азії. Аналітики відзначають зростання впливу азіатських брендів та ринків у глобальній моді — не лише як виробничих, але і як дизайнерських та споживчих центрів. Це надає додатковий імпульс таким компаніям, як Uniqlo, які народилися в Азії та розуміють місцеві уподобання.
Тиск на маржу та ланцюжки поставок. Масштабні закупівлі Uniqlo та оптимізовані логістичні моделі підвищують вхідний бар'єр для дрібних ритейлерів. Крім того, зростання Uniqlo посилює конкуренцію за виробничі потужності та матеріали.
Зміна споживчих очікувань. Попит на функціональні, довговічні базові речі (утилітаризм, «розумний» одяг) посилюється, тоді як позиції люксу дещо ослабли.
Чи міг майбутній мільярдер Тадасі Янаї, хіпі з освітою політолога, який у 80-х роках минулого століття задумав керувати сімейним підприємством настільки погано, щоб батьки самі його вигнали, уявити, що через кілька десятиліть його компанія не просто вироблятиме одяг, а й диктуватиме філософію на гігантському ринку моди?