Теоретична модель Стрёмме: Свідомість як фундаментальне поле реальності

Професор Марія Стрёмме, норвезька фізик, яка працює у Швеції, представила нову теоретичну модель, що стосується походження Всесвіту та природи свідомості. Стрёмме, професор нанотехнологій в Уппсальському університеті, яка зазвичай зосереджується на дослідженнях у галузі матеріалознавства, зробила значний перехід від найдрібніших до найбільших масштабів, запропонувавши концепцію, де свідомість є фундаментальним елементом реальності, а не лише побічним продуктом нейронної активності мозку.

Ключова праця, що описує цю концепцію, має назву «Універсальна свідомість як фундаментальне поле: теоретичний міст між квантовою фізикою та недуальною філософією», і вона була опублікована у виданні AIP Advances 13 листопада 2025 року. Центральна теза цієї теорії полягає в тому, що свідомість передує таким структурам, як час, простір і матерія, моделюючи універсальну свідомість як первинне поле. Стрёмме математично моделює відокремлення індивідуальної свідомості через механізми, подібні до порушення симетрії та квантових флуктуацій, що паралельно з концепціями, як-от імпліцитний порядок Девіда Бома.

Теоретична конструкція Стрёмме припускає, що сприйнята відокремленість індивідуальної свідомості є ілюзією, яка виникає з єдиного, безформного субстрату, що є універсальним розумом. Ця модель також пропонує пояснення стану до Великого вибуху як позачасового, недиференційованого потенціалу, що існував до простору і часу. Дослідження проводить паралелі з філософськими традиціями, зазначаючи, що ранні квантові фізики, зокрема Ейнштейн, Шредінгер, Гейзенберг та Планк, досліджували схожі ідеї, на яких Стрёмме будує свою роботу.

У моделі Стрёмме індивідуальні думки структурують суб'єктивні переживання, викликаючи «колапс» універсального поля в спостережуваний стан. Це резонує з теоріями квантової гравітації, які припускають, що просторово-часовий континуум виникає з глибшого, допросторового порядку. Дослідження є своєчасним, враховуючи зростання наукового інтересу у 2025 році до міждисциплінарних підходів до свідомості. Робота була відзначена як найкраща стаття випуску і винесена на обкладинку AIP Advances, пропонуючи кілька перевірених прогнозів у фізиці, космології та нейронауці.

Крім того, теорія натякає, що індивідуальна свідомість не зникає зі смертю, а повертається до універсального поля, з якого вона виникла, що також сформульовано в квантово-механічних термінах. Цей підхід пропонує нередукціоністську альтернативу в нейронауці, припускаючи, що свідомість взаємодіє з фізичними процесами як фундаментальне поле, що відкриває нові шляхи для міждисциплінарних досліджень.