На Дорсеті виявлено сліди, що можуть свідчити про 2000-річне ритуальне жертвоприношення

Археологічні розкопки, проведені у графстві Дорсет на півдні Великої Британії в рамках зйомок телевізійного проєкту Channel 4 «Приховані дива Сенді Токсвіг», принесли сенсаційні знахідки. Дослідники натрапили на докази, які можуть вказувати на ритуальне людське жертвоприношення, що відбулося приблизно дві тисячі років тому. Сама Сенді Токсвіг, відома телеведуча та випускниця Кембриджського університету за спеціальністю археологія та антропологія, особисто долучилася до цих робіт, які викликали значний інтерес серед науковців.

Команда фахівців із Університету Борнмута виявила скелет дівчини-підлітка. Особливістю було те, що поховання відбулося обличчям донизу, у ямі. Такий спосіб упокоєння різко контрастував із більш традиційними та формальними похованнями, знайденими на цій ділянці, де були присутні предмети, характерні для римської культури. Доктор Майлз Рассел, керівник розкопок та експерт із доісторичної та римської археології з Університету Борнмута, підкреслив, що положення тіла та повна відсутність будь-яких поховальних дарів свідчили про «абсолютну неповагу». Доктор Рассел очолює Проєкт Дюротригів Університету Борнмута, який зосереджений на вивченні доримських громад південної Британії.

Детальний аналіз знайдених решток виявив серйозні пошкодження на руках та верхній частині тулуба, а також сліди, що вказують на зв'язування зап'ясть. Ці ознаки, у поєднанні з незвичним способом поховання, дозволили дослідникам дійти висновку про можливе «жертвоприношення або, щонайменше, про навмисну страту». Така інтерпретація цілком узгоджується з античними римськими описами звичаїв, що існували у доримській Британії. Крім того, доктор Рассел висунув припущення, що поховання у ямах могли бути долею поневолених осіб або військовополонених, про що свідчили особливості м'язових кріплень на кістках, які вказують на важку фізичну працю. Варто зазначити, що це вже третє поховання молодої жінки з ознаками травм, знайдене на цьому археологічному об'єкті у Дорсеті.

Загальні результати розкопок демонструють цікаве переплетення римських впливів та давніх традицій Залізного віку, характерних для племені Дюротригів. Серед артефактів, знайдених поблизу інших поховань, були бронзові фібули, браслет із бронзи та гребінь із кістки, багато з яких мали виразний римський стиль. Проте, на відміну від більш шанованих поховань, у цій конкретній ямі не було знайдено жодних супутніх предметів, що підкреслює винятковість та, ймовірно, насильницький характер смерті цієї особи.

Триваючі генетичні дослідження вказують на те, що суспільство Дюротригів могло мати матрилінійну структуру, де жінки володіли землею. Генетичні дані, отримані шляхом аналізу 57 геномів із кладовища, яке використовувалося приблизно з 100 року до нашої ери до 100 року нашої ери, показали, що більшість членів спільноти простежували свою материнську лінію до однієї спільної жінки-прародительки. Це відкриття, опубліковане у престижному науковому виданні Nature, кидає виклик усталеним уявленням про гендерні ролі у стародавній Європі. Доктор Лара Кэссиді з Триніті-коледжу в Дубліні, яка є провідним автором цього дослідження, зазначила, що матрилокальність часто корелює із соціальним та політичним розширенням прав і можливостей жінок.

Сенді Токсвіг була глибоко зворушена цим відкриттям. Вона зізналася, що побачивши обличчя, не змогла стримати сліз, а тримати в руках голову людини назвала одним із найбільших привілеїв у своєму житті. Дослідники продовжують кропітку роботу, аби остаточно встановити точний статус жертви та з'ясувати обставини її трагічної загибелі. Розкопки у місцевості Вінтерборн Кінгстон, яку вже охрестили «Дурополіс», ведуться Університетом Борнмута з 2009 року, надаючи неоціненні відомості про життя Дюротригів як до, так і після римського вторгнення у 43 році нашої ери.