Обсерваторія SPHEREx від NASA зафіксувала першу повну карту неба у 102 інфрачервоних діапазонах

Космічна обсерваторія SPHEREx (Spectro-Photometer for the History of the Universe, Epoch of Reionization and Ices Explorer), що перебуває під управлінням Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (НАСА), успішно завершила формування свого першого картографічного зображення всього небесного склепіння. Це досягнення охоплює 102 окремі довжини хвиль у ближньому інфрачервоному спектрі. Апарат, розробка якого координувалася Каліфорнійським технологічним інститутом (Caltech) та Лабораторією реактивного руху (JPL), був запущений у космос 12 березня 2025 року.

Процес збору даних для цього першого всеосяжного огляду тривав протягом шести місяців. Збір розпочався у травні 2025 року і завершився у грудні того ж року. Місія, розрахована на дворічний термін експлуатації, обіцяє надати астрономам унікальні відомості, необхідні для розкриття таємниць раннього Всесвіту та з'ясування умов, за яких зароджувалося життя. Кожна з 102 довжин хвиль, зареєстрованих завдяки шести високочутливим детекторам, несе важливу інформацію про такі космічні об'єкти, як зірки, космічний пил та розпечений водень. Телескоп здійснює приблизно 14–14,5 обертів навколо Землі щоденно, генеруючи близько 3600 зображень за одну орбіту, що забезпечує повне покриття небесної сфери за півроку.

Наукова вага цієї карти є надзвичайно високою, оскільки вона дозволить дослідникам простежити, яким чином подія Великої Реіонізації вплинула на просторовий розподіл сотень мільйонів галактик у тривимірному вимірі. Вчені планують використовувати зібрані SPHEREx дані для вивчення еволюції галактик протягом майже 13,8 мільярдів років історії космосу. Основна мета — визначити початкові умови, які сприяли формуванню життєво важливих елементів, включно з водою та органічними молекулами, які існують у нашій Галактиці. Крім того, місія зосередиться на дослідженні сигналів, що походять від «внутрішньогалактичного світла», а також від самої епохи реіонізації — періоду, який залишається найменш вивченим після так званих «темних віків».

Дейв Галлахер, який 2 червня 2025 року обійняв посаду 11-го Директора NASA JPL, змінивши на цій відповідальній посаді Лорі Лешин, високо оцінив SPHEREx як ключову астрофізичну місію з величезним потенціалом для майбутніх відкриттів. Розробку самого телескопа та його бортового обладнання здійснила компанія BAE Systems (раніше відома як Ball Aerospace), тоді як загальне керівництво обсерваторією здійснювали Caltech та JPL. Важливо відзначити, що на відміну від телескопа «Джеймс Вебб», SPHEREx вирізняється своїм широким полем зору, що дає змогу проводити спектроскопію всього неба одночасно. Протягом основного дворічного етапу роботи місії заплановано виконати ще три повних сканування небесної сфери, результати яких будуть інтегровані з першою картою для значного підвищення точності отриманих вимірювань.

Джон Мазер, лауреат Нобелівської премії з фізики, відомий своїм вагомим внеском у дослідження реліктового випромінювання за допомогою супутника COBE, наголосив: місії на кшталт SPHEREx дають змогу відповісти на фундаментальні космологічні питання, формуючи цілісну картину розвитку Всесвіту. Він підкреслив, що за лише шість місяців SPHEREx накопичив колосальний обсяг даних, який матиме особливу цінність при його поєднанні з інформацією, отриманою від інших космічних апаратів.