Астрономи зафіксували найтриваліший гамма-сплеск GRB 250702B: можлива ознака чорної діри середньої маси

Астрономічна спільнота підтвердила реєстрацію найдовшого гамма-сплеску (ГС), який отримав позначення GRB 250702B. Це надзвичайне космічне явище було зафіксовано 2 липня 2025 року завдяки космічному телескопу НАСА «Фермі». Початкова емісія гамма-променів тривала щонайменше сім годин, що майже вдвічі перевищило попередній зафіксований рекорд тривалості для відомих ГС. Більше того, це явище супроводжувалося повторюваними вибуховими імпульсами, які розтягнули його загальну активну фазу на кілька діб. Це надало науковцям безпрецедентно тривалий час для ретельного вивчення.

Суть цього космічного феномену полягає в реєстрації аномально затяжного вибуху, який кидає виклик усталеним моделям ГС. GRB 250702B може виявитися першим прямим спостереженням припливного руйнування зірки чорною дірою проміжної маси (ЧДСП), маса якої оцінюється в діапазоні від 100 до 100 000 сонячних мас. Первинне виявлення 2 липня 2025 року спровокувало негайну скоординовану глобальну реакцію із залученням потужних наземних обсерваторій. Серед них були Європейська Південна Обсерваторія (ESO) та телескопи Національного наукового фонду (NSF). Джерело сигналу розташоване у віддаленій, масивній та надзвичайно запиленій галактиці, що знаходиться на відстані мільярдів світлових років від Землі.

Детальний аналіз показує, що початкова семигодинна хвиля гамма-випромінювання була лише початком. За нею слідували повторювані спалахи протягом кількох днів. Ймовірно, це спричинено взаємодією плазмового джета, який рухається зі швидкістю, близькою до світлової, із щільним навколишнім газом та пилом. Ключові дослідники, зокрема Еліза Нейтс з Університету Джорджа Вашингтона та Центру космічних польотів імені Годдарда НАСА, а також Джонатан Карні з Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл, активно працюють над інтерпретацією отриманих даних. Еліза Нейтс підкреслила, що ця спалах не схожий ні на що, що спостерігалося протягом останніх 50 років, що може свідчити про потенційно новий механізм космічного вибуху.

Завдяки спільним зусиллям багатьох наукових установ та використанню таких інструментів, як Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, 4-метровий телескоп імені Віктора Бланко NSF та телескопи Міжнародної Обсерваторії Джеміні, вдалося простежити за цим об'єктом протягом 18 днів. Світло від GRB 250702B подолало шлях до нас приблизно 8 мільярдів років. Спостереження, проведені за допомогою телескопа Джеймса Вебба (JWST) та «Габбла», виявили, що випромінювання пробивається крізь густі пилові смуги в галактиці-господарі. Ерік Бёрнс з Університету штату Луїзіана наголосив, що лише об'єднання потужностей приладів на кількох космічних апаратах, включаючи Swift та Psyche, дозволило повністю зрозуміти це унікальне явище.

Хоча стандартні пояснення ГС зазвичай включають колапс масивних блакитних надгігантів або події припливного руйнування (TDE), GRB 250702B не цілком вписується в жодну з цих категорій. Серед інших гіпотез розглядається модель злиття зоряної чорної діри з гелієвою зіркою. Проте, як зазначають дослідники, такі сценарії, як колапсари або мікро-TDE, не можуть повністю пояснити всі спостережувані характеристики. Це підкреслює винятковість GRB 250702B на тлі приблизно 15 000 зареєстрованих ГС з 1973 року. Якщо гіпотеза про припливне руйнування зірки чорною дірою середньої маси підтвердиться, це подія надасть критично важливі емпіричні докази існування цих «середньовагових» чорних дір, що є справжньою сенсацією у вітчизняній та світовій астрофізиці.