Сезонна міграція кефалі у Венецію зумовлена пошуком стабільного температурного режиму

Останні спостереження підтверджують значне скупчення риби родини кефалевих (mullet) у міських каналах Венеції протягом нещодавнього холодного періоду. Це явище, традиційно асоційоване із зимовими місяцями, є прямим наслідком пошуку рибою більш стабільних температурних умов, які пропонують канали порівняно з відкритою лагуною. Площа Венеційської лагуни становить приблизно 550 км², і вона схильна до значних коливань рівня води, особливо взимку та навесні, що створює стресові умови для водних мешканців.

Екологічні фахівці наголошують, що хоча візуальна помітність цієї події зросла завдяки поширенню інформації у соціальних мережах, першопричина залишається незмінною: необхідність укриття від низьких навколишніх температур та зменшення ризику хижацтва. Наприклад, температура води в Адріатичному морі біля Венеції може опускатися до 7.7°C або 8°C у січні, тоді як вода у захищених каналах може зберігати незначно вищу температуру, що є критичним для виживання холоднокровних організмів. Ця сезонна поведінка кефалі слугує важливим індикатором мікрокліматичних умов у міській водній системі.

Кефаль шукає зони, де температурні градієнти менш різкі, ніж у відкритій воді, що є життєво необхідним для збереження енергетичного балансу в умовах зимового похолодання. Венеційська лагуна, яка включає понад 100 островів, зокрема Мурано та Кйоджу, має складну гідрологічну систему, що залежить від трьох основних проток: Порто-ді-Лідо, Порто-ді-Маламоко та Порто-ді-Кйоджа. Внутрішні канали, захищені від сильних течій та вітрів, створюють своєрідні теплові кишені. Навіть невелике підвищення температури на один-два градуси Цельсія може стати вирішальним фактором для виживання певних видів риб у період, коли середня температура води в січні становить близько 10.0°C.

Крім температурного стресу, екологічний контекст Венеції включає проблему "acqua alta" (високої води), яка може затоплювати значні частини міста, як це сталося у 1966 році, коли рівень сягнув 194 см. Міграція риби у канали також може бути пов'язана з пошуком стабільних умов, які не залежать від екстремальних припливів або періодів низької води, спричинених посухою, як це спостерігалося взимку 2025 року, коли рівень води опускався на 3 метри нижче нульової позначки. Таким чином, поява кефалі є багатофакторним явищем, де пошук теплового прихистку в умовах холодної Адріатики є домінуючим фактором, що підкреслює чутливість місцевої іхтіофауни до кліматичних коливань.