Містичні світлові стовпи над вулканом Попокатепетль: що зафіксували камери спостереження?

У досвітні години 20 січня 2026 року системи моніторингу мексиканського вулкана Попокатепетль зафіксували надзвичайно рідкісне видовище: вертикальні колони світла, що здіймалися безпосередньо над кратером. Відеозапис цієї події миттєво став віральним у соціальних мережах, спровокувавши жваві дискусії серед науковців, метеорологів та любителів непізнаного. Хоча на перший погляд явище здається містичним, експерти вже пропонують раціональні пояснення, тоді як прихильники альтернативних теорій вбачають у цьому черговий доказ активності НЛО.

Попокатепетль — це величний стратовулкан заввишки 5426 метрів, розташований лише за 70 кілометрів від мегаполіса Мехіко. Його назва мовою науатль символічно перекладається як «гора, що димить», і він повністю виправдовує це ім'я своєю постійною активністю: регулярними викидами попелу, газів та розжарених уламків. За офіційними даними Національного центру запобігання стихійним лихам (CENAPRED), на початку січня 2026 року вулкан демонстрував помірну інтенсивність із кількома вибухами щодня, шлейфами попелу заввишки до 6100 метрів та серією вулкано-тектонічних землетрусів.

Станом на 20 січня загальна ситуація на об'єкті залишалася стабільною. Влада зберігала «жовтий» рівень тривоги, що попереджав місцеве населення про ймовірність випадання попелу в прилеглих районах, проте не передбачав негайної евакуації.

На кадрах, розповсюджених у мережі, видно, як близько опівночі за місцевим часом із кратера починають виходити яскраві вертикальні промені. Вони мерехтять, змінюють свою довжину та поступово згасають, створюючи візуальний ефект, що нагадує або світлові стовпи, або потужні електричні розряди. Користувачі активно обговорюють природу цього феномену, висуваючи гіпотези про «червоні спрайти» — рідкісні атмосферні явища, що виникають у верхніх шарах повітря.

Цікаво, що подія збіглася в часі з потужною геомагнітною бурею рівня G4, яка накрила Землю 19 січня внаслідок коронального викиду маси після сонячного спалаху класу X1.9. Такі збурення значно посилюють атмосферні ефекти, зокрема спрайти — короткочасні спалахи в мезосфері на висоті від 50 до 90 кілометрів, спричинені електричними розрядами. Вулканічна активність Попокатепетля, яка часто супроводжується блискавками в хмарах попелу, могла стати додатковим каталізатором для цього процесу.

Ще одна наукова точка зору вказує на оптичний ефект «світлових стовпів». Це явище виникає, коли крижані кристали в атмосфері відбивають світло від потужних наземних джерел, якими в даному випадку міг виступати розжарений кратер вулкана. Багато спостерігачів зазначають, що це цілком природне метеорологічне явище, яке зазвичай фіксують у холодних регіонах, проте тут його інтенсивність могла бути підсилена поєднанням специфічних вулканічних газів та аномальної сонячної активності.

Проте далеко не всі намагаються знайти пояснення в межах офіційної науки. Попокатепетль уже давно має репутацію місця, пов'язаного з незрозумілими аномаліями: від дивних вогнів та «сфер, що вибухають», до численних повідомлень про НЛО, які нібито влітають безпосередньо в жерло вулкана. Деякі користувачі соцмереж навіть припускають, що гора є прихованою базою Галактичної Федерації, а зафіксовані світлові стовпи — це «енергетичні частоти», що передаються космічними силами.

Подібні спекуляції мають глибоке коріння в місцевому культурному контексті. Ацтекські легенди здавна описували Попокатепетль як оселю богів та духів. Сучасні ж дослідження намагаються пролити світло на таємниці гори за допомогою технологій: наприклад, у грудні 2025 року були отримані перші 3D-зображення внутрішньої структури вулкана. Вони виявили надзвичайно складну систему магматичних каналів, проте жодних ознак штучних споруд чи «інопланетних баз» знайдено не було.

Попри відсутність матеріальних доказів позаземного втручання, регулярні аномалії продовжують підтримувати високий рівень інтересу до вулкана з боку уфологів. Для багатьох ідея про «портали в інші виміри» або знаки від позаземних цивілізацій залишається більш привабливою, ніж сухі метеорологічні звіти.

У своїх офіційних звітах за 20 січня CENAPRED не зафіксував жодних технічних аномалій, зосередивши увагу виключно на моніторингу вулканічної небезпеки. Для наукової спільноти цей інцидент став чудовим приводом для подальшого вивчення взаємодії космічної погоди та земних процесів. Для місцевих жителів це чергове нагадування про могутність природи та потенційні ризики, а сам феномен вкотре підкреслив, як тісно переплітаються наука та міфологія навколо таких знакових місць нашої планети.