У перуанській Амазонії виявлено новий вид саговника Zamia urarinorum, що пристосувався до виживання в болотах

Міжнародна група дослідників офіційно задокументувала відкриття та надала науковий опис новому виду саговника, який отримав назву Zamia urarinorum. Ця значуща подія в галузі ботаніки була висвітлена в науковому журналі Phytotaxa у лютому 2026 року. Відкриття має надзвичайну цінність, оскільки цей вид успішно розвивається в умовах, які раніше вважалися непридатними для представників родини замієвих: у постійно перезволожених ґрунтах, характерних для затоплених тропічних лісів. Традиційно ці реліктові рослини, чия еволюційна історія триває вже понад 200 мільйонів років, віддають перевагу добре дренованим тропічним землям.

Наукове дослідження було проведене міжнародним колективом, до якого увійшли фахівці з Перуанського інституту досліджень Амазонії (IIAP) та Папського католицького університету Перу (PUCP) за активного сприяння Ботанічного центру Монтгомері (MBC). Рослину виявили в регіоні Лорето, на територіях між басейнами річок Тігрільйо та Урітуяку. Унікальність Zamia urarinorum полягає в її фізіологічній стійкості до гіпоксії, що дозволяє виду виживати в умовах, де надмірна вологість ґрунту витісняє кисень. Така адаптивна здатність є безпрецедентною для роду Zamia та значно розширює сучасне розуміння екологічної пластичності саговників.

З точки зору морфології, Zamia urarinorum має найбільшу схожість із видом Zamia multidentata, проте відрізняється від нього низкою специфічних ознак. У нового виду зафіксовано меншу кількість листків на стеблі — від 2 до 5, тоді як у Zamia multidentata їх налічується від 8 до 14. Також рослина має довші вузькоеліптичні листочки з зубцями, розташованими лише в дистальній частині. Репродуктивні відмінності включають значно менші пилкові стробіли з опушеним стрижнем та насіння компактнішого розміру. Важливо зазначити, що це дослідження також підтвердило розширення ареалу Zamia multidentata на територію Перу, за межі бразильського штату Акко.

Рослина, названа на честь корінного народу ураріна, відіграє фундаментальну роль у місцевій екосистемі, сприяючи регуляції водних ресурсів та накопиченню вуглецю в насичених вологою ґрунтах. Однак існування виду перебуває під серйозною загрозою. У регіоні Лорето спостерігається зростання обсягів незаконного видобутку золота, що спричиняє забруднення води ртуттю та прискорює зникнення лісів. Юридичні експерти, зокрема Сесар Іпенса, вказують на значне посилення нелегальної діяльності на тлі високих цін на золото, яке у 2026 році коштує близько 2000 доларів за унцію. Крім того, у Лорето заплановано реалізацію великих інфраструктурних об’єктів, таких як «Амазонський водний шлях» та автошлях Ікітос – Сараміріса, що викликає занепокоєння щодо їхньої екологічної безпеки.

Відкриття Zamia urarinorum підкреслює величезне та ще не до кінця вивчене різноманіття амазонських представників роду Zamia, посилюючи заклики до збереження цього ендемічного виду. Місцеве управління, зокрема через спільну програму IUC та UNAP, спрямоване на пошук та впровадження сталих рішень у регіоні Лорето. Основна увага зосереджена на необхідності захисту біорізноманіття в умовах постійного зростання антропогенного тиску та промислового освоєння територій.