Детальне картування виявило 107 тисяч гектарів рослинності в Антарктиді

У грудні 2025 року наукова спільнота отримала вичерпний звіт про рослинний покрив Антарктиди. Обсяг дослідженої території приблизно дорівнює площі Берліна. Це масштабне дослідження, проведене мережею MapBiomas, ґрунтувалося на супутникових даних, зібраних протягом восьми років – з 2017 по 2025 рік. Вперше було створено настільки детальну карту ділянок континенту, вільних від криги. Варто зазначити, що площа столиці Німеччини, Берліна, становить близько 890,85 квадратних кілометрів, що слугує гарним орієнтиром для розуміння масштабу виявлених ареалів рослинності.

Оприлюднення цих даних, що відбулося 1 грудня, було приурочене до Дня Антарктики. Цей день відзначає річницю підписання Договору 1959 року, який закріпив континент виключно за мирними науковими дослідженнями. Флора, що активно розвивається в умовах короткого антарктичного літа, складається переважно з лишайників, мохів, наземних водоростей та злаків. Ці живі організми концентруються у прибережних зонах, на навколишніх островах, а найбільша їхня щільність спостерігається на Антарктичному півострові, де клімат є дещо м'якшим. Водночас, деякі надзвичайно витривалі види демонструють здатність виживати навіть у суворих умовах внутрішніх гірських хребтів.

Загалом, рослинність займає приблизно 5% від загальної площі ділянок, вільних від льоду. Ці безкригі території становлять менше 1% від усієї площі Антарктиди, яка сягає 1,366 мільярда гектарів. Детальне картографування рослинного покриву є критично важливим для точного моніторингу наслідків кліматичних змін у цьому регіоні. Ділянки, вільні від криги, слугують життєво необхідними місцями існування, забезпечуючи основу для розмноження та гніздування фауни, зокрема пінгвінів, протягом літнього періоду.

Професор Еліана Фонсека, яка координувала процес картографування, наголосила, що отримана карта рослинності дає змогу оцінити продуктивність місцевих екосистем та ідентифікувати найбільш вразливі зони. Антарктида виконує фундаментальну роль глобального терморегулятора, генеруючи холодні фронти, які впливають на метеорологічні процеси у всьому Південному півкулі. Розуміння динаміки цих крихких екосистем через детальне картування флори дозволяє науковцям ефективніше відслідковувати кліматичні зсуви, що є запорукою нашої спільної безпеки.

Сучасні методи дослідження, які використовують супутники Sentinel-2 з роздільною здатністю 10 метрів, забезпечують значно ширший огляд порівняно з попередніми картами, які були обмежені дрібномасштабними зображеннями. Розробка цієї унікальної методики, що поєднує машинне навчання та хмарні обчислення для обробки величезних масивів даних, відкриває нові перспективи для екологічного нагляду. Науковці, серед яких доктор Хуан Сандино з QUT, слушно називають мохи та лишайники «барометрами стресу» Антарктиди. Це тому, що вони реагують на потепління та антропогенний вплив найпершими. Детальне відстеження їхнього стану стає значно точнішим та економічно вигіднішим, що підтверджує незаперечну важливість цього комплексного підходу для збереження унікального полярного середовища.