Дослідження, проведене Каролінським інститутом у Стокгольмі, виявило, що люди, які досягають 100 років і більше, демонструють унікальний патерн старіння. Вони накопичують хвороби повільніше і мають більшу біологічну стійкість порівняно зі своїми однолітками, які помирають раніше.
Аналіз понад 270 000 шведів показав, що майбутні столітні люди мали значно менше захворювань до 85 років, ніж ті, хто помер до 75 років. Ця затримка у розвитку хвороб особливо помітна щодо серцево-судинних та цереброваскулярних станів, які є основними причинами смертності та інвалідності. Наприклад, проблеми з серцем були діагностовані лише у 24,8% майбутніх столітніх людей у віці 70 років, порівняно з 51,6% тих, хто помер до 75 років. Дослідження також виявило, що хоча здоров'я багатьох людей старше 90 років має тенденцію до погіршення, стан здоров'я столітніх часто стабілізується за кілька років до смерті. Це свідчить про потужний біологічний опір, який починає проявлятися вже у 70 років. Дослідники наголошують, що ця стійкість, ймовірно, є результатом поєднання генетичних, екологічних та чинників способу життя. Розуміння цих механізмів може прокласти шлях до нових стратегій профілактики, спрямованих на продовження не лише тривалості життя, а й тривалості здорового життя.
"Наші висновки кидають виклик поширеній думці про те, що довше життя неминуче означає більше хвороб. Ми демонструємо, що столітні люди дотримуються відмінного від інших кривої старіння, з повільнішим прогресуванням хвороб та більшою стійкістю до поширених вікових недуг", – зазначила Карін Модіг, учасниця дослідження.
Додаткові дослідження, проведені Каролінським інститутом, виявили, що майбутні столітні люди часто мають кращі показники певних біомаркерів у віці 60 років. Зокрема, це стосується рівня глюкози, креатиніну (показник функції нирок), сечової кислоти (маркер запалення), печінкових ферментів (AST/ALT), лужної фосфатази, лактатдегідрогенази (ЛДГ, показник пошкодження тканин) та загальної залізозв'язуючої здатності (TIBC, показник харчового статусу). Натомість, вищі рівні заліза та загального холестерину спостерігалися у тих, хто досяг столітнього віку, хоча ці показники рідко були екстремальними, підкреслюючи важливість балансу. Ці спостереження свідчать про те, що моніторинг та управління цими біомаркерами може бути ключовим для досягнення виняткової тривалості життя.
Шведська модель довголіття також підкреслює важливість соціальних факторів та способу життя. Концепція "fika" – щоденний ритуал кави та випічки – сприяє соціальним зв'язкам, які є важливим елементом здорового довголіття. Крім того, шведська культура "lagom" – помірність та баланс у всьому – відображає соціальну обізнаність та сталість, що сприяє загальному добробуту громадян. Чисте повітря та спокійне середовище великих міст, як-от Стокгольм, також відіграють роль у створенні сприятливих умов для довгого та здорового життя.