Польща закрила всі пункти пропуску з Білоруссю, що набуло чинності 12 вересня 2025 року. Рішення було прийнято у відповідь на спільні російсько-білоруські військові навчання "Захід-2025" та вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі. Польська влада заявила, що призупинення руху триватиме до подальшого повідомлення, посилаючись на міркування національної безпеки. Цей крок зупинив ключовий залізничний шлях між Китаєм та Європейським Союзом, яким перевозиться приблизно 90% залізничних вантажів.
Обсяг залізничних вантажоперевезень між Китаєм та ЄС у 2024 році зріс на 10,6%, а вартість вантажів досягла 29,4 млрд доларів — на 84,9% більше, ніж у 2023 році. Загалом, цей коридор забезпечує транспортування товарів на суму близько 25 мільярдів євро між ЄС та Китаєм. За даними польського уряду, вартість відправлень збільшилася на 85% до понад 25 мільярдів євро (29 мільярдів доларів США), принісши польській митниці 740 мільйонів злотих (200 мільйонів доларів США) митних зборів.
Наслідки цього рішення відчули логістичні компанії, які змушені шукати альтернативні маршрути, що призводить до зростання витрат та збільшення термінів доставки. Деякі вантажі перенаправляються через Казахстан, Каспійське море, Чорне море та Туреччину, або використовуються південні сухопутні коридори. Європейська Комісія уважно стежить за ситуацією та визнає вплив закриття кордону на торгівлю, проте підкреслює пріоритетність питань безпеки.
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї відвідав Варшаву 15 вересня для обговорення ситуації з віце-прем'єром та міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. Польща наполягала на тому, щоб Китай чинив тиск на Росію з метою припинення "гібридної операції" на східному кордоні. Попри переговори, Польща зберігає свою позицію, заявляючи, що кордон залишатиметься закритим доти, доки умови не будуть визнані безпечними.
Ця ситуація підкреслює складну взаємодію між безпековими міркуваннями та економічними інтересами, а також виклики, що виникають при балансуванні національної безпеки з міжнародними торговельними зобов'язаннями. Вплив закриття відчувають і великі платформи електронної комерції, такі як Temu та Shein, які покладаються на швидкість сухопутних перевезень. Хоча морські перевезення залишаються основним каналом доставки товарів між ЄС та Китаєм, залізничний коридор відіграє важливу роль для термінових відправлень, пропонуючи значно швидший час доставки порівняно з морськими шляхами.
Закрито три залізничні прикордонні пункти для вантажного руху: Кузниця Білостоцька–Гродно, Семянівка–Свіслочь, Тересполь–Брест. Критично важливим вузлом для більшості поїздів, що прямують до Центральної та Східної Європи, є залізничний вузол Малашевичі-Берестя, де відбувається зміна колії між Білоруссю та ЄС.
Польська влада характеризує цей крок як перехід до нової "логіки безпеки". Цей маршрут, що є частиною китайської Ініціативи "Один пояс, один шлях", має значну економічну вагу.