Нові документи у справі Епштейна: Свідчення про обізнаність Трампа щодо неправомірних дій

12 листопада 2025 року Комітет Палати представників США з нагляду оприлюднив чергову, значну партію матеріалів, вилучених з маєтку Джеффрі Епштейна. Ця подія, що сталася на тлі постійних політичних суперечок, знову прикувала пильну увагу громадськості до розгалуженої мережі впливових осіб, пов'язаної із засудженим сексуальним злочинцем. Демократи, які активно лобіювали публікацію частини цього електронного листування, рішуче наполягають, що оприлюднені дані містять прямі свідчення обізнаності колишнього президента Дональда Трампа щодо серйозних сексуальних зловживань, скоєних Епштейном протягом багатьох років.

Зокрема, особливий резонанс викликав один із листів, датований 2011 роком, який був адресований Гіслейн Максвелл, давній спільниці Епштейна. У цьому листі згадується, що Дональд Трамп «провів години» в резиденції Епштейна разом із невстановленою жертвою. При цьому сам Епштейн у контексті цієї ситуації назвав Трампа «собакою, яка не гавкала», що може натякати на його мовчазну згоду або пасивність. Інше повідомлення, яке з'явилося у 2019 році, нібито містить ще більш пряме твердження про те, що Трамп «звісно, знав про дівчат». Крім того, у листуванні Епштейна з відомим журналістом Майклом Вулффом обговорювалися стратегічні деталі того, як найкраще «сформулювати відповідь» для майбутнього інтерв'ю Трампа на телеканалі CNN у 2015 році. Загалом, у межах поточного розслідування Комітет з нагляду оприлюднив понад 20 000 сторінок конфіденційних матеріалів, де ім'я Дональда Трампа згадується близько 1500 разів, що свідчить про його тісні зв'язки з Епштейном.

Тим часом, на Капітолійському пагорбі відбулася важлива політична подія: було досягнуто необхідної кількості підписів для ініціювання примусового голосування щодо повного розкриття всіх несекретних документів, пов'язаних із діяльністю Епштейна. Ця парламентська ініціатива, відома як петиція про винесення на голосування (discharge petition), є механізмом, що дозволяє обійти опір керівництва Палати представників. Для її успіху було зібрано 218 підписів, що становить абсолютну більшість. Вирішальний, 218-й підпис, поставила новообрана членкиня Палати представників Аделіта Грихальва, демократка, яка представляє штат Аризона, одразу після того, як вона офіційно склала присягу.

Слід зазначити, що спікер Палати представників Майк Джонсон затримав складання присяги Грихальвою на цілих сім тижнів. Цей крок був широко розцінений політичними критиками як свідома спроба з боку республіканського керівництва уникнути голосування за згаданою петицією, яку спільно ініціювали конгресмени Ро Ханна (демократ) та Томас Массі (республіканець), що є рідкісним проявом двопартійної співпраці. Тепер, згідно з чіткими правилами Палати представників, Спікер Джонсон не має вибору і зобов'язаний винести цей законодавчий захід на голосування протягом наступних семи законодавчих днів. Якщо ця міра буде остаточно ухвалена, вона накладе обов'язок на Генерального прокурора США протягом 30 днів оприлюднити абсолютно всі документи, що стосуються розслідувань щодо Епштейна та Максвелл, за винятком лише тієї інформації, яка може ідентифікувати жертв злочинів.

Серед ключових осіб, згаданих у нещодавно оприлюднених матеріалах, також фігурує ім'я Вірджинії Джуффре, головної обвинувачувачки у справі, яка, на жаль, померла раніше цього року. У відповідь на зростаючий тиск та публікацію документів, Адміністрація Білого дому рішуче відкинула всі висунуті звинувачення, назвавши процес публікації «демократичним наклепом», спрямованим на політичну дискредитацію. Прессекретар Білого дому Каролін Левітт виступила із заявою, в якій наголосила, що оприлюднені листи не містять жодних доказів, які б свідчили про провину Трампа, а лише підтверджують, що він не вчиняв нічого протиправного. Цей триваючий і вкрай політизований процес вкотре підкреслює гостру і запеклу боротьбу за забезпечення максимальної прозорості та справедливості у резонансній справі Джеффрі Епштейна.