Казахстан приєднується до Авраамових угод на тлі стратегічного саміту США щодо рідкісноземельних мінералів

6 листопада 2025 року стало знаковою датою: Республіка Казахстан офіційно підтвердила свій намір стати учасником комплексу Авраамових угод. Ця важлива заява пролунала під час саміту у Сполучених Штатах, де Президент Дональд Трамп приймав лідерів п'яти центральноазійських держав. Таке рішення свідчить про суттєву корекцію зовнішньополітичного курсу Астани та переосмислення пріоритетів усього регіону.

Ключовою темою зустрічі у Білому домі, окрім дипломатичних проривів, було стратегічне зміцнення доступу США до рідкісноземельних мінералів, якими багата Центральна Азія. Ці критично важливі ресурси необхідні для оборонної промисловості та передових технологій. Вони є об'єктом гострої геополітичної боротьби, де Вашингтон прагне зменшити домінування Китаю у сфері їхнього виробництва та переробки. Для Казахстану, де рідкісноземельні метали вже називають «новою нафтою», цей крок надає можливість диверсифікувати економічні зв'язки та зменшити залежність від традиційних партнерів, зокрема Росії та Китаю.

Приєднання Казахстану до угод, що сприяють нормалізації відносин між Ізраїлем та низкою арабських і мусульманських країн, має глибоке символічне значення. Хоча Астана та Єрусалим встановили дипломатичні зв'язки ще у 1992 році, експерти вважають, що цей крок має на меті активізувати саму ініціативу Авраамових угод, яка, на думку спостерігачів, дещо втратила динаміку після подій жовтня 2023 року. Президент Трамп особливо наголосив, що Казахстан став першою державою, яка приєдналася до цього формату протягом його другого президентського терміну, що передвіщає подальше розширення цієї дипломатичної лінії.

Цей зовнішньополітичний маневр цілком вписується у логіку багатовекторної політики Казахстану, спрямованої на збалансований діалог з усіма ключовими світовими гравцями, включаючи держави Близького Сходу та Ізраїль. Участь у домовленостях, започаткованих у 2020-2021 роках, до яких вже входять ОАЕ, Бахрейн, Марокко та Судан, позиціонує Астану як своєрідний міст між Близьким Сходом та Центральною Азією. Це відкриває значні перспективи для співпраці у таких важливих сферах, як оборонний сектор, кібербезпека, енергетика та агротехнології.

Геополітичні зміни відбуваються на тлі активного просування інтересів США у регіоні, який класичні геополітики називали «серцем світу». Адміністрація Трампа, пропонуючи альтернативу китайській ініціативі «Пояс і шлях», вже уклала торговельні угоди із п'ятьма країнами ЦА на загальну суму 12,4 мільярда доларів лише за перші шість місяців другого терміну. Оглядачі зауважують, що поглиблення зв'язків з Ізраїлем може викликати неоднозначну реакцію в мусульманському світі через чутливість палестинського питання. Проте для країн Центральної Азії це є шансом зміцнити національну безпеку та отримати доступ до передових технологій, здобуваючи більшу самостійність у глобальних процесах.