Іран запроваджує дзеркальні заходи після внесення КВІР до списку терористів ЄС

2 лютого 2026 року Ісламська Республіка Іран ініціювала масштабний дипломатичний демарш, висловивши рішучий протест проти рішення Європейського Союзу включити Корпус вартових ісламської революції (КВІР) до переліку терористичних організацій. Того ж дня Міністерство закордонних справ Ірану викликало послів усіх держав ЄС, акредитованих у Тегерані, для вручення офіційної ноти протесту. Цей крок став безпосередньою реакцією на резолюцію, ухвалену главами МЗС країн Євросоюзу 29 січня 2026 року, яка обґрунтовувалася роллю КВІР у придушенні масових протестів, що охопили іранські міста в січні 2026 року.

Офіційний представник іранського зовнішньополітичного відомства Есмаїл Багаї підтвердив факт виклику європейських дипломатів, охарактеризувавши цей захід як мінімально можливу відповідь на дії Брюсселя. Він назвав вердикт ЄС «незаконним, необґрунтованим та вкрай помилковим», анонсувавши підготовку дзеркальних кроків. Вже 1 лютого спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф, який у минулому обіймав посаду командира КВІР, заявив, що Тегеран, спираючись на закон 2019 року «Про заходи у відповідь», відтепер розглядає збройні сили всіх країн Європейського Союзу як терористичні угруповання. Галібаф наголосив, що вся відповідальність за наслідки цього рішення лягає виключно на європейську сторону.

Міжнародна реакція не забарилася: міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль відкинув іранські звинувачення, назвавши їх «безпідставною пропагандою». Він підкреслив, що рішення ЄС було назрілим з огляду на дії КВІР проти демонстрантів та дестабілізуючу діяльність корпусу в регіоні. Варто нагадати, що Сполучені Штати внесли КВІР до списку терористичних організацій ще у квітні 2019 року, а Канада приєдналася до цього рішення у червні 2024 року. Глава європейської дипломатії Кая Каллас під час оголошення санкцій 29 січня чітко дала зрозуміти, що репресії проти цивільного населення не можуть залишатися без відповіді міжнародної спільноти.

Нинішня дипломатична ескалація відбувається на тлі стрімкого зростання військової напруженості, пов'язаної з активністю збройних сил США. Авіаносна ударна група USS Abraham Lincoln, яка 14 січня 2026 року залишила акваторію Південнокитайського моря, прибула до зони відповідальності Центрального командування США (CENTCOM) на Близькому Сході орієнтовно 26-27 січня 2026 року. Президент США Дональд Трамп раніше охарактеризував це посилення військової присутності як розгортання «масивної армади», що має на меті стабілізацію ситуації в регіоні.

Попри гостру риторику, певні дипломатичні канали зв’язку залишаються активними. Туреччина, Єгипет та Катар наразі докладають зусиль для організації зустрічі між спеціальним посланником США Стівом Віткоффом та офіційними представниками Ірану, яка може відбутися в Анкарі наприкінці поточного тижня. Тегеран продовжує наполягати на повному знятті економічних санкцій як обов'язковій умові для будь-яких переговорів. Водночас консервативні кола всередині країни категорично відкидають вимоги Вашингтона щодо обмеження ядерної програми та скорочення ракетного арсеналу.

Внутрішня ситуація в Ірані також залишається напруженою під тиском прихильників жорсткої лінії: державні медіа повідомили про пред'явлення звинувачень телеведучому за висміювання жертв січневих репресій. Згідно з даними правозахисної організації HRANA, станом на 31 січня 2026 року підтверджено загибель 6713 осіб у ході протестів, що розпочалися наприкінці грудня 2025 року. На цьому тривожному тлі КВІР підтвердив проведення масштабних військових навчань в Ормузькій протоці, незважаючи на неодноразові попередження CENTCOM про неприпустимість будь-яких провокаційних дій у цьому стратегічному регіоні.