Просочування мирного плану адміністрації Трампа на тлі антикорупційного шторму в Києві

Напередодні 20 листопада 2025 року у медіапросторі з'явилася інформація про 28-пунктовий фреймворк для врегулювання українського конфлікту. Цей документ, як стверджується, був розроблений у колах колишнього президента США Дональда Трампа. Основа цієї пропозиції, яка сформувалася після зустрічі у Маямі наприкінці жовтня 2025 року, полягала у висуненні значних територіальних та військових поступок з боку України в обмін на надання їй гарантій безпеки від Сполучених Штатів. Російський перемовник Кирило Дмитрієв, який проводив переговори зі Спеціальним посланником США Стівеном Віткоффом у Маямі з 24 по 26 жовтня, висловив стриманий оптимізм, зазначивши, що «російську позицію справді почули».

Цей імовірний план, що, як повідомляється, черпав натхнення з 20-пунктового плану Трампа щодо Гази, охоплює чотири ключові аспекти: мир в Україні, гарантії безпеки, архітектура європейської безпеки, а також майбутні взаємини між Вашингтоном, Москвою та Києвом. Серед найважливіших вимог до української сторони, згідно з даними джерел, фігурує необхідність визнання суверенітету Росії над Кримом та територіями Донбасу, а також виведення українських військ з решти Донецької області.

Крім того, документ передбачає заморожування поточної лінії зіткнення на Херсонщині та Запоріжжі. Важливою складовою є вимога щодо зменшення чисельності Збройних Сил України до 400 000 військовослужбовців. Це значне скорочення, оскільки на початку 2025 року Президент Зеленський заявляв про чисельність ЗСУ у 880 000 осіб. У політичному розділі цього мирного бачення також згадується надання російській мові офіційного статусу та забезпечення захисту для Української Православної Церкви.

Водночас, за наявною інформацією, Київ вважав цей набір умов абсолютно неприйнятним. Зустріч Віткоффа із Президентом Зеленським, яка мала відбутися в Туреччині 19 листопада 2025 року, була скасована. Ймовірно, причиною стало те, що Україна представила власний європейський план, який, своєю чергою, був би відкинутий Росією. Ситуація загострилася через те, що в середині листопада 2025 року Україну сколихнув найбільший корупційний скандал за часів президентства Зеленського. Йдеться про розкрадання 100 мільйонів доларів у державній компанії «Енергоатом», яка забезпечує понад половину енергопостачання країни.

У цьому резонансному провадженні фігурує колишній бізнес-партнер Зеленського Тимур Міндич, який, за чутками, залишив межі держави, а також звільнені міністри Герман Галущенко та Світлана Грищук. Їхні відставки були підтримані Верховною Радою вже 19 листопада. Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семен Кривонос відкрито заявив про політичний тиск на хід розслідування, вказуючи на спроби стеження за детективами через систему «Безпечне місто», що свідчить про можливе втручання у роботу слідчих органів.

На тлі цих бурхливих подій відбулися й кадрові зміни в американській дипломатичній місії. Спеціальний посланник США у справах миру, генерал у відставці Кіт Келлог, відомий своєю прихильністю до позиції Києва, оголосив про намір піти у відставку вже у січні 2026 року. Повідомляється, що Келлог мав розбіжності зі Стівеном Віткоффом саме щодо питань територіальних розмінів. Паралельно з цими дипломатичними маневрами, 19 листопада 2025 року до Києва прибула делегація високопосадовців Пентагону на чолі з Секретарем Армії США Деном Дрисколлом для обговорення шляхів припинення бойових дій.

Джерела вказують, що Сполучені Штати використали цей потужний корупційний скандал як важіль впливу на Президента Зеленського під час презентації мирного фреймворку. Політична ситуація залишається вкрай динамічною. Увесь фокус зараз спрямований на те, яке рішення ухвалить Президент Зеленський щодо умов, висунутих Вашингтоном, перебуваючи під тиском одночасного внутрішнього політичного шторму та зовнішнього тиску.