Протестна хвиля в Ірані: Демонстрації сягнули Тегерана на тлі економічного колапсу

З 28 грудня 2025 року Ісламська Республіка Іран охоплена потужною хвилею громадських заворушень, яка у четвер, 8 січня 2026 року, не збавляє обертів. Ці загальнонаціональні акції, що охопили столицю Тегеран, Мешхед та низку інших міст, стартували як реакція на глибоку економічну кризу, проте швидко трансформувалися у відкриті політичні вимоги щодо зміни чинного керівництва країни.

Поштовхом до початку масових виступів стали страйки торговців на Головному тегеранському базарі. Причиною стало катастрофічне знецінення національної валюти. За наявними даними, іранський ріал пробив історичний мінімум, опустившись нижче позначки 1,4 мільйона за один долар США. Цей фінансовий обвал супроводжувався гіперінфляцією, яка, за оцінками на грудень 2025 року, сягнула 42,2 відсотка. Вартість найнеобхідніших продуктів харчування зросла на 70–110 відсотків і більше. Уряд намагався загасити соціальне невдоволення, анонсувавши щомісячні виплати населенню у розмірі приблизно 7 доларів США, проте ці заходи виявилися краплею в морі.

На тлі цих фінансових потрясінь протестувальники почали відкрито скандувати гасла за відставку Вищого керівника, аятоли Алі Хаменеї. Значна частина демонстрантів висловлювала підтримку Резі Пехлеві, сину останнього шаха, який перебуває у вигнанні, але раніше закликав до проведення акцій саме у січні. Свідки подій зазначали про вражаючу єдність учасників: у вуличних маршах, зокрема на бульварі Аятолли Кашані, спільно брали участь чоловіки, жінки та діти. Напруга постійно зростала, що призводило до блокування ключових транспортних артерій та сутичок із правоохоронними силами.

Реакція влади була жорсткою: у низці міст зафіксовано випадки підпалів урядових будівель. Для придушення інформаційного потоку по всій країні запроваджувалися майже повні відключення доступу до мережі Інтернет. Голова судової влади Ірану, Голам-Хосейн Мохсені-Еджеї, публічно звинуватив у розпалюванні заворушень зовнішніх супротивників, назвавши США та Ізраїль, і заявив про нульову толерантність до учасників безладів. Водночас Президент Ірану Масуд Пезешкіан закликав представників силових структур до «максимальної стриманості» та пошуку шляхів діалогу з громадянами.

Економічний тиск нерозривно пов'язаний з ескалацією геополітичної напруженості. Зокрема, ситуація погіршилася після військового протистояння Ірану та Ізраїлю у червні 2025 року, а також наступного масованого удару Сполучених Штатів по іранських ядерних об'єктах. Міжнародна ізоляція та відновлення санкцій Ради Безпеки ООН у вересні 2025 року лише поглибили внутрішній розкол. На цьому тлі Президент США Дональд Трамп виступив із погрозою «вкрай жорсткої відповіді», якщо іранський режим застосує силу проти мирних демонстрантів.

За даними правозахисної організації Iran Human Rights (IHR), кількість жертв зіткнень сягнула щонайменше 45 осіб. При цьому офіційні іранські джерела повідомляли про 21 загиблого, включаючи працівників служб безпеки. Кількість підтверджених затриманих перевищила 2000 осіб. Нинішня ситуація наочно демонструє, що глибокі економічні негаразди, посилені зовнішнім геополітичним тиском, досягли критичної межі, ставлячи під сумнів стабільність існуючого політичного ладу.