Заяви прем'єр-міністра Японії щодо Тайваню посилюють геополітичну напругу з КНР

Геополітична обстановка у Східній Азії пережила значне загострення у листопаді 2025 року. Причиною стали публічні заяви прем'єр-міністра Японії Санае Такаїті стосовно статусу Тайваню (Китайська Республіка, КР). Виступаючи перед парламентом 7 листопада, пані Такаїті кваліфікувала можливий напад КНР на Тайбей як «ситуацію, що загрожує самому існуванню» Японії. Це висловлювання, безпрецедентне для будь-якого японського уряду після завершення Другої світової війни щодо Тайваню, може стати правовою підставою для військової відповіді Токіо, згідно з нормами про колективну самооборону, ухваленими у 2015 році за каденції уряду Сіндзо Абе.

Реакція Міністерства закордонних справ КНР була миттєвою та жорсткою. Пекін розцінив заяву Такаїті як «надзвичайно небезпечну» та «провокаційну». У відповідь, 14 листопада, було викликано посла Японії у КНР Кендзі Канасугі, а також запроваджено негайні економічні обмеження. Серед цих заходів — повна заборона на ввезення японських морепродуктів, що завдало серйозного удару по рибальському сектору Японії. Крім того, китайська влада рішуче порадила своїм громадянам утриматися від туристичних поїздок до Японії.

Експерти підрахували, що втрата близько 6 мільйонів щорічних китайських туристів може обернутися для японської економіки збитками приблизно в 11 мільярдів доларів США. Наслідком цього тиску стало також скасування показу японських кінофільмів та низки культурних заходів на території материкового Китаю. Цей ланцюжок подій демонструє, наскільки тісно пов'язані економічні та політичні інтереси регіону.

28 листопада офіційний представник МЗС КНР Го Цзякунь підтвердив незмінну позицію Пекіна. Він наголосив, що повернення Тайваню до складу Китаю є невід'ємною складовою післявоєнного міжнародного ладу, що закріплено у Каїрській та Потсдамській деклараціях. На тлі економічного тиску з боку Пекіна, президент Тайваню Лай Цин-Де вирішив продемонструвати незламність, опублікувавши у соціальних мережах фотографію, де він споживає суші, що викликало значне обурення у Пекіні. Водночас Тайбей активно нарощує свою обороноздатність, плануючи збільшити оборонні видатки до 3,3% ВВП вже у 2026 році.

Дипломатичний шторм може мати продовження, про що 2 грудня попередив міністр закордонних справ Тайваню Лінь Цзя-лун, хоча й висловив надію на досягнення компромісу. Ситуація ускладнюється напередодні запланованої зустрічі лідерів Сполучених Штатів Америки та КНР. Президент США Дональд Трамп прийняв запрошення голови КНР Сі Цзіньпіна відвідати Пекін у квітні 2025 року; про це було оголошено 24 листопада. Наприкінці листопада Трамп у телефонній розмові закликав Такаїті до стриманості, не надаючи жодних конкретних вимог.

Тайбей висловлює занепокоєння, що під час цієї зустрічі Трамп може піти на поступки щодо тайванського питання в обмін на сприяння Китаю у врегулюванні конфліктів в Україні та Секторі Гази. Таким чином, цей саміт у квітні 2025 року стає критичним моментом для визначення подальшого курсу регіональної безпеки. Напруга також має історичне підґрунтя, зокрема, триваючий спір між Пекіном та Токіо за острови Сенкаку/Дяоюйдао у Східно-Китайському морі, де Японія нещодавно розгорнула ракетні установки.

Заяви Такаїті відходять від традиційної обережності японських прем'єр-міністрів, які раніше уникали чітких формулювань щодо Тайваню, намагаючись зберегти крихкий баланс. Поки Китай нарощує дипломатичний тиск, найбільші авіаперевізники, включаючи Air China, China Southern Airlines та China Eastern Airlines, почали пропонувати безкоштовне повернення квитків на рейси до Японії. Ця криза яскраво ілюструє вразливість архітектури безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, яка значною мірою залежить від складної дипломатичної гри між Вашингтоном, Пекіном та Токіо.