У Брюсселі 20 жовтня 2025 року міністри енергетики Європейського Союзу (ЄС) ухвалили масштабний план, що передбачає поетапне припинення закупівель російського природного газу та нафти. Це стратегічне рішення має на меті кардинально знизити енергетичну залежність Європи від російських енергоносіїв. Крім того, воно спрямоване на обмеження фінансових надходжень Кремля, які використовуються для фінансування агресивної війни проти України.
Згідно з пропозиціями, розробленими Європейською комісією, вже з 1 січня 2026 року буде запроваджено повну заборону на укладання будь-яких нових контрактів на постачання російського газу. Існуючі угоди матимуть чіткі часові рамки. Короткострокові домовленості залишатимуться чинними лише до 17 червня 2026 року. Для довгострокових контрактів встановлено кінцевий термін — початок 2028 року.
Аналогічні заходи стосуються і нафтового сектору. Імпорт російської нафти повинен бути повністю зупинений до кінця 2027 року. Однак для держав, які не мають виходу до моря, як-от Угорщина та Словаччина, передбачено певні послаблення. Ці країни залишаються найбільш залежними від російського газу, тому для них застосовуватимуться спеціальні умови. Водночас, серед інших країн-членів, які продовжують отримувати російський газ, фігурують Франція, Бельгія та Нідерланди.
На поточний момент частка російського газу становить приблизно 13% від загального обсягу імпорту ЄС, тоді як російська нафта займає лише 3%. Варто зазначити, що основні потоки російського палива вже переорієнтовані на азійські та близькосхідні ринки, зокрема до Китаю, Індії та Туреччини.
Цей план є невід’ємною частиною ширшої ініціативи RepowerEU. Вона зосереджена на диверсифікації джерел енергії, підвищенні енергоефективності та прискореному впровадженні відновлюваних джерел. Коментуючи важливість рішення, європейський комісар з питань енергетики Дан Йоргенсен підкреслив його стратегічне значення: «Це важливий крок як для поточної ситуації, так і для майбутнього. Європейський Союз прагне мінімізувати залежність від одного постачальника».
Серед ключових учасників обговорень були міністр енергетики Данії Ларс Аагаард, який назвав цей план «ключовим елементом для досягнення енергетичної незалежності Європи», та міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Останній висловив значне занепокоєння щодо стабільності постачання енергії для своєї країни в умовах нових обмежень.
Для затвердження цього плану Рада ЄС застосувала процедуру кваліфікованої більшості. Це означає, що рішення було прийнято мінімум 55% голосів держав-членів. Завдяки цьому механізму Угорщина та Словаччина не змогли накласти вето на ухвалення рішення. Паралельно ЄС готує черговий пакет санкцій проти Росії, який, зокрема, передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу (LNG) з січня 2027 року.
Одночасно блок активно зміцнює співпрацю зі Сполученими Штатами в енергетичній сфері. Це включає угоди щодо постачання LNG на загальну суму 750 мільярдів доларів США протягом наступних трьох років. Проте, фінальне слово залишається за Європейським парламентом, який має остаточно затвердити план. Тому остаточні правила можуть бути скориговані з урахуванням позицій усіх країн-членів.