Ранок неділі, 19 жовтня 2025 року, був затьмарений надзвичайно зухвалим проникненням до паризького музею Лувр. Цей інцидент, що стався у самому серці французької столиці, негайно спричинив необхідність кардинального перегляду всіх заходів безпеки в одному з найважливіших світових сховищ мистецтва. Міністр культури Рашида Даті оперативно підтвердила факт пограбування, наголосивши, що, на щастя, ніхто з персоналу чи відвідувачів не постраждав фізично. Через необхідність проведення масштабних слідчих дій та криміналістичних експертиз, музей, колекція якого налічує понад 33 000 експонатів, був змушений закрити свої двері для публіки на цілий день, викликавши значний резонанс серед туристів та громадськості.
За інформацією, наданою правоохоронними органами, операція з викрадення була виконана з вражаючою швидкістю, демонструючи високий рівень підготовки та професіоналізму злочинців. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс оцінив, що зловмисникам знадобилося лише сім хвилин для здійснення задуманого, що свідчить про ретельне планування. Імовірно, грабіжники скористалися слабким місцем у захисті, що виникло через поточні фасадні ремонтні роботи на будівлі, яка виходить на набережну Сени. Вони прибули на потужних скутерах Tmax, що дозволило їм швидко дістатися до місця злочину та втекти. Слідчі припускають, що для прямого доступу до Галереї Аполлона, розташованої на другому поверсі, було використано будівельний автопідйомник або вантажний ліфт. Щоб подолати захисні бар’єри та розбити вітрини, зловмисники, за деякими даними, застосовували спеціалізовані ріжучі інструменти, такі як потужна «болгарка» або невеликі бензопили, що дозволило їм діяти максимально швидко.
Мішенню злочинців стала безцінна історична колекція ювелірних виробів, що належала Наполеону та імператриці. Загалом було викрадено дев’ять надзвичайно цінних предметів, серед яких фігурували ожерелля, брошка та тіара. Цей вибір свідчить про те, що злочинці мали чітке уявлення про розташування найдорожчих експонатів. Варто, однак, зазначити, що найбільший і найдорожчий експонат у цій секції — легендарний діамант «Регент» вагою понад 140 каратів — залишився недоторканим. Влада висловила серйозне занепокоєння щодо подальшої долі викрадених коштовностей, припускаючи, що вони можуть бути швидко переплавлені заради дорогоцінного металу та каменів, що унеможливить їхнє повернення у первісному вигляді. Хоча є і невелика надія: одна з украдених речей, а саме корона імператриці Євгенії, була знайдена пошкодженою неподалік від музейного комплексу, що дає слідству зачіпку.
Паризька прокуратура, усвідомлюючи важливість справи, негайно передала розслідування до Бригади по боротьбі з бандитизмом (BRB), яка працює у тісній співпраці з Центральним офісом по боротьбі з незаконним обігом культурних цінностей (OCBC). Цей резонансний інцидент, який вже встигли порівняти із сенсаційним викраденням «Мони Лізи» у 1911 році, чітко виявив критичні внутрішні вразливості системи захисту Лувру. Ці прогалини можуть бути легко використані за наявності зовнішніх сприятливих обставин, як-от масштабні будівельні чи ремонтні роботи. Таким чином, цей випадок вимагає від французької влади не лише швидкого та ефективного затримання винних осіб, але й глибокого, всебічного аналізу для створення більш стійких, надійних та досконалих систем охорони національної та світової культурної спадщини, щоб запобігти подібним катастрофам у майбутньому.