Знакове рішення, ухвалене Окружним судом у Варшаві 16 жовтня 2025 року, стало ключовим моментом у міжнародному розслідуванні диверсії на газопроводах «Північний потік», яка сколихнула Європу у вересні 2022 року. Суддя Даріуш Любовський прийняв постанову про відхилення офіційного запиту Федеративної Республіки Німеччина щодо екстрадиції громадянина України, ідентифікованого як Володимир Ж. Цей чоловік перебував під вартою з 30 вересня 2025 року, коли його затримали на підставі чинного європейського ордера на арешт. Відмова в екстрадиції підкреслює глибокі розбіжності та правові складності, що виникають у справах, пов'язаних із конфліктом в Україні та критичною інфраструктурою.
Підставою для такого категоричного рішення, як повідомляють джерела, стала недостатня аргументація та надмірно узагальнений характер доказової бази, представленої німецькою стороною. Адвокат затриманого, Тимотеуш Папроцький, назвав цей вердикт одним із найбільш вагомих в історії польської юстиції, що має далекосяжні наслідки. Він рішуче заявив, що українських громадян не можна піддавати переслідуванню за дії, які були здійснені в рамках протидії агресору. Крім того, Папроцький поставив під сумнів об'єктивність та справедливість потенційного судового процесу, який мав би відбутися на території Німеччини. Це рішення слугує чітким нагадуванням про те, що навіть у найбільш геополітично чутливих справах процесуальна чистота та бездоганність матеріалів є абсолютно критичними.
Рішення варшавського суду отримало миттєву та рішучу підтримку на найвищому політичному рівні Польщі. Прем'єр-міністр Дональд Туск оперативно підтвердив свою позицію, заявивши, що для нього ця справа є закритою. Туск нагадав, що він і раніше доносив свою думку, зокрема колишньому канцлеру Німеччини Олафу Шольцу та Президенту Володимиру Зеленському, про те, що видача підозрюваного громадянина суперечила б фундаментальним інтересам Польщі. Інцидент, пов'язаний із пошкодженням ниток газопроводів у Балтійському морі поблизу данського острова Борнхольм у вересні 2022 року, продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних тем у європейській безпековій політиці.
Важливо відзначити, що польський випадок не є ізольованим прецедентом у контексті цього міжнародного розслідування. Буквально за день до цього, 15 жовтня 2025 року, Верховний суд Італії також скасував рішення про екстрадицію іншого українського громадянина, Сергія Кузнецова, якому висувалися аналогічні звинувачення. Ця паралель свідчить про формування певної консолідованої правової позиції серед європейських держав щодо подібних запитів. Німецькі слідчі органи підозрюють Володимира Ж. у встановленні вибухових пристроїв та пов'язують диверсію з діяльністю проукраїнської групи, хоча офіційну причетність Києва вони прямо не декларували. Суддя Любовський, згідно з повідомленнями, висловив глибоку юридичну тезу: акт нападу на інфраструктуру противника, здійснений з метою ведення «справедливої, оборонної війни», не може бути класифікований як кримінальний злочин. Така інтерпретація відображає значне переосмислення юридичної оцінки подій у світлі триваючого військового протистояння на континенті.