Наприкінці вересня 2025 року столиця Мадагаскару, Антананаріву, стала епіцентром гострої політичної кризи. Її каталізатором стали масові виступи молоді, які розпочалися 25 вересня. Причиною невдоволення населення були хронічні перебої у забезпеченні базовими комунальними послугами, зокрема електроенергією та питною водою. Ці демонстрації швидко трансформувалися у вимоги докорінних змін у системі державного управління. Варто зазначити, що натхнення для свого руху молодіжні активісти черпали з досвіду аналогічних виступів, що відбулися у Непалі та Марокко.
Напруга стрімко зростала, що призвело до трагічних наслідків. За даними, підтвердженими Організацією Об’єднаних Націй, у ході сутичок із силами безпеки було зафіксовано загибель щонайменше 22 осіб, а сотні громадян отримали поранення. У відповідь на цю ескалацію, 29 вересня Президент Андрі Радзуеліна оголосив про розпуск свого уряду, призначивши Прем’єр-міністра Крістіана Нтсая тимчасовим керівником адміністрації. Однак цей крок не зміг зупинити протестний рух, учасники якого наполягали на негайній відставці самого президента.
Ситуація досягла своєї критичної точки 12 жовтня 2025 року. Саме тоді підрозділ АКАТПС, що входить до складу Збройних сил Мадагаскару, відмовився виконувати накази уряду та відкрито підтримав демонстрантів. Це призвело до швидкого захоплення контролю над столицею. На тлі цих подій, вже 13 жовтня, нижня палата парламенту — Національні збори — проголосувала за імпічмент Радзуеліни. Рішення було ухвалене 130 голосами, незважаючи на те, що президент раніше вже оголошував про розпуск цієї палати. Адміністрація президента, зі свого боку, назвала це засідання неконституційним.
У ніч на 14 жовтня Президент Андрі Радзуеліна, який, за повідомленнями, має французьке громадянство, залишив територію країни. Він категорично відмовився подати у відставку, заявивши, що його від’їзд був вимушеним кроком для захисту власного життя, оскільки він побоювався замаху. Радзуеліна стверджував, що за цими планами стоїть певна фракція армії. Його втеча відкрила шлях до остаточної зміни влади.
Згодом, 14 жовтня, полковник Майкл Рандріаніріна, виступаючи від імені елітного військового підрозділу АКАТПС, офіційно оголосив про захоплення влади. Військові також заявили про розпуск усіх державних інституцій, за винятком нижньої палати парламенту, та пообіцяли сформувати цивільний уряд у найкоротші терміни, намагаючись легітимізувати свої дії.
Тим часом, новий начальник генерального штабу Мадагаскару, генерал Демосфен Пікулас, якого призначили на посаду у неділю за підтримки міністра збройних сил, виступив із заспокійливою заявою. Він запевнив громадськість, що всі сили безпеки працюють злагоджено та спільно задля підтримання порядку і стабільності в державі, намагаючись запобігти подальшому хаосу після військового перевороту.