США закликають союзників відправити військові кораблі до Ормузької протоки через загрозу морській безпеці на тлі конфлікту США-Ізраїль-Іран

Геополітична ситуація в регіоні Перської затоки наразі досягла своєї критичної точки через стрімку ескалацію збройного протистояння між Сполученими Штатами, Ізраїлем та Іраном. Це призвело до фундаментальних порушень системи морської безпеки в межах стратегічно важливої Ормузької протоки, яка є життєво необхідною артерією для світової енергетики. Конфлікт, що спалахнув 28 лютого 2026 року після серії скоординованих ударів американських та ізраїльських сил, у результаті яких загинув Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, триває вже третій тиждень. Наслідки цих подій виявилися миттєвими та спричинили значні економічні потрясіння в усьому світі. У відповідь на початкові атаки Тегеран здійснив масовані ракетні удари та запуски безпілотників, націлені на американські військові об'єкти та комерційне судноплавство, що фактично зупинило рух суден через цей ключовий водний шлях.

Президент США Дональд Трамп наразі проводить активні консультації з міжнародними партнерами, вимагаючи від союзників надання військових кораблів для протидії іранській діяльності з мінування акваторії. Посол США в ООН Майк Вольц офіційно підтвердив, що Вашингтон розглядає залучення широкої міжнародної коаліції як обов'язковий крок для стабілізації глобальної економіки та відновлення безпеки мореплавства. Він наголосив, що участь союзників буде не просто вітатися, а й вимагатися адміністрацією як прояв солідарності. Станом на 14 березня 2026 року Білий дім відкинув будь-які дипломатичні зусилля, спрямовані на негайне припинення вогню, наполягаючи на необхідності спільного патрулювання. Очікується, що свої військові судна до регіону направлять такі країни, як Велика Британія, Франція, Китай та Японія, що має продемонструвати єдність міжнародної спільноти перед загрозою.

Проте серед ключових західних союзників спостерігається певне розходження в поглядах на методи військового реагування. Велика Британія вже задіяла авіаційні активи Королівських ВПС (RAF) для забезпечення оборонного прикриття баз у Катарі, Іраку та на Кіпрі, але водночас Лондон демонструє обережність щодо подальших запитів США про нарощування морської присутності. З іншого боку, Франція офіційно оголосила про розгортання потужного військово-морського угруповання, до складу якого входить авіаносець. Президент Еммануель Макрон заявив про намір Парижа очолити спеціальну європейську ескортну місію в межах операції ASPIDES. За його словами, ця ініціатива матиме «виключно оборонний та підтримуючий» характер і розпочнеться після завершення «найгарячішої фази» поточного конфлікту. Варто зазначити, що операція ASPIDES, яка була створена для захисту торгових шляхів у Червоному морі, тепер включає і моніторинг ситуації в Ормузькій протоці згідно зі своїм оновленим мандатом.

Економічний тиск кризи стає дедалі важчим: за даними аналітиків, до 8 березня 2026 року світові ціни на нафту перевищили позначку в 100 доларів за барель. Це стало прямим наслідком загрози поставкам через протоку, через яку транспортується близько 20% світової нафти та зрідженого природного газу. Глава МЗС Ірану Аббас Аракчі, який також виконує обов'язки заступника міністра закордонних справ з правових та міжнародних питань, згодом заявив, що протока не закрита повністю, а обмеження стосуються лише суден, пов'язаних із США та Ізраїлем. Попри це, більшість міжнародних компаній відмовляються від проходу через небезпечну зону. На цьому тлі Франція та Італія ведуть конфіденційні переговори з Тегераном, намагаючись отримати окремі гарантії безпеки для європейських танкерів. Така ситуація вказує на серйозну внутрішню напруженість у Європейському Союзі щодо вибору єдиної стратегії реагування на близькосхідну кризу.