Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп чотирнадцятого жовтня 2025 року офіційно оголосив про негайний старт другої фази мирного процесу, що відбувається у Секторі Газа. Цей етап, як було наголошено, має бути зосереджений на критично важливому питанні — повному роззброєнні ісламістського угруповання ХАМАС. Лідер Білого дому, спілкуючись із представниками преси та світової спільноти, чітко дав зрозуміти: якщо бойовики не виконають добровільно своїх зобов'язань щодо складання зброї, Сполучені Штати Америки будуть змушені вдатися до примусових та рішучих заходів. Ця гучна заява пролунала одразу після успішного, на думку Вашингтона, завершення першого етапу домовленостей, які були підписані дев'ятого жовтня у єгипетському місті Шарм-еш-Шейх.
Роззброєння ХАМАС є наріжним каменем і ключовою вимогою всього амбітного мирного плану, що складається з 20 пунктів, який був запропонований адміністрацією Трампа для досягнення тривалого та сталого врегулювання конфлікту на Близькому Сході. Президент акцентував увагу на тому, що очікує повного та безумовного роззброєння протягом «помірного проміжку часу», не уточнюючи точних термінів. Він категорично попередив, звертаючись до керівництва ХАМАС: «Вони обіцяли, що роззброяться, і якщо вони цього не зроблять, ми роззброїмо їх самі. Вони чудово знають, що я не граю в ігри, і мої слова мають вагу».
Трамп також додав, що цей процес, якщо він буде примусовим, може бути здійснений «швидко і, можливо, жорстоко», підкреслюючи серйозність намірів Вашингтона щодо забезпечення безпеки в регіоні. Такі жорсткі формулювання відображають рішучість Сполучених Штатів у встановленні нових правил управління анклавом після завершення бойових дій.
Реакція палестинського угруповання ХАМАС на ультиматум, висунутий щодо роззброєння, виявилася вкрай негативною та різкою, що стало очікуваним поворотом подій. Офіційний представник організації публічно спростував будь-які натяки чи припущення про те, що вони коли-небудь погоджувалися на складання зброї під міжнародним контролем. Він заявив, що вимога передачі їхнього арсеналу є «абсолютно неприйнятною і такою, що не підлягає жодному обговоренню чи торгу». Це пряме та категоричне заперечення з боку ХАМАС ставить під великий сумнів можливість безперешкодного переходу до другої фази мирного плану, що викликає занепокоєння у міжнародних посередників.
Варто зазначити, що успішний початок другого етапу є критично важливою умовою для виконання інших ключових пунктів угоди, які мають забезпечити стабілізацію. Зокрема, йдеться про повне виведення ізраїльських військових сил із Сектору Газа та початок масштабних робіт з відновлення зруйнованої інфраструктури регіону, що є життєво необхідним для місцевого населення. Відмова ХАМАС від виконання вимоги щодо роззброєння, по суті, підриває всю логіку мирного процесу, оскільки цей крок розглядається як необхідна гарантія безпеки для всіх сторін.
Ситуація в палестинському анклаві залишається напруженою та нестабільною, незважаючи на підписані домовленості. Навіть на тлі заяв про оголошене перемир'я, продовжують надходити тривожні повідомлення про продовження інцидентів, внаслідок яких фіксуються жертви серед палестинців у Секторі Газа. Аналітики та експерти зазначають, що ігнорування ХАМАС вимоги роззброїтися створює серйозну загрозу для всієї архітектури врегулювання, перетворюючи мирний план на хистку конструкцію. Вони підкреслюють, що роззброєння було задумане як необхідний «взаємний компроміс» для гарантування довгострокової безпеки та забезпечення майбутнього цивільного управління анклавом. Без цього ключового кроку досягнення довготривалого та надійного миру видається малоймовірним, а ризик відновлення повномасштабних бойових дій зростає.