Starlink у 2026 році: Глобальна мережа, геополітичні ваги та екологічні виклики

Станом на лютий 2026 року супутникова система Starlink від компанії SpaceX остаточно утвердилася як критично важливий, хоча й неоднозначний елемент глобальної комунікаційної інфраструктури. Мережа, що нараховує майже 10 000 супутників на низькій навколоземній орбіті на висоті близько 550 км, стала життєво необхідною для забезпечення зв’язку у найвіддаленіших куточках планети. Водночас вона опинилася в епіцентрі геополітичних криз, що посилило вплив Ілона Маска на світову арену та спонукало уряди багатьох країн до розробки власних суверенних космічних альтернатив.

У зонах бойових дій Starlink довів свою незамінність, але зіткнувся з серйозними викликами безпеки. Зокрема, у лютому 2026 року Міністерство оборони України запровадило обов'язкову реєстрацію терміналів, щоб унеможливити їх несанкціоноване використання російськими військами. Після повідомлень про спроби ворожих сил отримати доступ до мережі, SpaceX заблокувала неавторизовані пристрої. Схожі проблеми виникли в Судані, де Сили швидкої підтримки (RSF) незаконно використовували сотні терміналів в умовах громадянської війни. В Ірані, попри спроби уряду блокувати сигнал, Starlink залишався ключовим каналом зв'язку завдяки контрабанді близько 6 000 пристроїв у січні 2026 року. У Венесуелі після захоплення влади Ніколасом Мадуро 3 січня 2026 року, SpaceX надавала безкоштовний доступ до 3 лютого 2026 року, демонструючи свою роль у політичних процесах.

Стрімке розширення супутникового угруповання загострило екологічні проблеми, пов'язані з великою кількістю об'єктів на орбіті. Оскільки термін служби кожного апарата Starlink становить близько п'яти років, їхнє згоряння в атмосфері призводить до викидів оксиду алюмінію. Дослідження, підтримані NASA, свідчать, що при повному розгортанні мережі рівень цієї речовини в атмосфері може зрости на 640% порівняно з природним фоном, що створює реальну загрозу для озонового шару. Вже у 2022 році вміст алюмінію в повітрі через космічне сміття зріс на 29,5% порівняно з природним фоном. Ці частинки здатні десятиліттями залишатися у верхніх шарах атмосфери, провокуючи руйнівні хімічні реакції.

Домінування Starlink на ринку, за прогнозами аналітиків, принесе SpaceX дохід у розмірі 18,7 мільярда доларів у 2026 році, зокрема завдяки новим нішам, таким як Wi-Fi під час польотів. Це змушує інших глобальних гравців прискорювати власні проєкти. Європейський союз розвиває систему IRIS² за участю Eutelsat та SES, плануючи повне введення в експлуатацію на початку 2030-х років із використанням квантової криптографії для безпеки бізнесу та держсектору. Китай активно розгортає мегасузір'я Guowang (планується 13 000 супутників) та Qianfan (близько 12 000), розпочавши масові запуски у 2026 році. На кінець 2024 року КНР вже мала понад 1 060 супутників на орбіті. Конкуренцію посилює і Amazon (проєкт Kuiper), який запустив комерційні послуги у 2026 році; 12 лютого 2026 року ракета Arianespace вивела на орбіту 32 супутники Amazon, збільшивши їхню кількість до понад 200.

Гуманітарний аспект використання технології також залишається актуальним у конфліктних регіонах. У секторі Гази благодійні організації використовують Starlink з липня 2024 року, а в лютому 2026 року Ізраїль дозволив обслуговування одного госпіталю ОАЕ, хоча загальний доступ для цивільних залишається обмеженим. Таким чином, до 2026 року космічний зв’язок перетворився на арену запеклої боротьби за технологічну та геополітичну перевагу. Приватні компанії, такі як SpaceX, стали ключовими стратегічними гравцями, чиї дії мають глобальні наслідки для безпеки, політики та екології планети.