Блискавичне пограбування Фонду Маньяні-Рокка: шедеври Ренуара, Матісса та Сезанна викрадено за три хвилини

У ніч на понеділок, 23 березня 2026 року, територія поблизу італійського міста Парма стала ареною зухвалого та високопрофесійного злочину. Об’єктом нападу став знаменитий Фонд Маньяні-Рокка, розташований у сільській місцевості, де четверо невідомих зловмисників у масках здійснили блискавичну операцію. Уся крадіжка тривала менш ніж три хвилини, що свідчить про надзвичайну підготовку та злагодженість дій грабіжників, які зуміли обійти системи захисту за лічені секунди.

Злочинці проникли всередину через головні двері так званої «Вілли шедеврів» (Villa dei Capolavori), застосувавши силу для швидкого зламу входу. Діючи цілеспрямовано та професійно, вони одразу попрямували до галереї, де експонувалися роботи французьких майстрів, ігноруючи інші цінні об'єкти. Зловмисники викрали три конкретні полотна та швидко зникли через музейні сади, де на них, імовірно, чекав заздалегідь підготовлений транспорт. Серед втрачених скарбів — картина П’єра-Огюста Ренуара «Риби» (Les Poissons), створена у 1917 році олією на полотні, вартість якої оцінюють у 6 мільйонів євро.

Окрім роботи Ренуара, колекція втратила рідкісну акварель Поля Сезанна «Натюрморт із вишнями» (близько 1890 року), виконану на папері, та акватинту Анрі Матісса «Одаліска на терасі» (1922). За попередніми підрахунками експертів, загальна ринкова вартість цих трьох викрадених творів мистецтва становить приблизно 9 мільйонів євро. Така вибірковість у викраденні об'єктів свідчить про те, що грабіжники мали чіткий перелік цілей і, можливо, працювали за конкретним замовленням приватного колекціонера.

Своєчасне спрацювання системи сигналізації відіграло вирішальну роль у цій події, перервавши подальші плани злочинців. Це змусило їх поспіхом залишити будівлю, через що вони кинули на місці четвертий експонат, який вже був підготовлений до винесення. Фонд Маньяні-Рокка, заснований у 1977 році видатним мистецтвознавцем Луїджі Маньяні, є домівкою для безцінних робіт Дюрера, Рубенса, Ван Дейка, Гойї та Моне. Наразі розслідуванням інциденту займається спеціалізований підрозділ італійських карабінерів з охорони культурної спадщини, який вивчає записи камер спостереження.

Мистецтвознавці та експерти з безпеки вже проводять паралелі між цим випадком та іншими масштабними крадіжками в Європі за останній час. Зокрема, згадується напад на паризький Лувр 19 жовтня 2025 року, коли було викрадено імперські коштовності на суму близько 88 мільйонів євро. Фахівці припускають, що така хірургічна точність пограбування у Пармі може вказувати на надзвичайно високий рівень підготовки, що часто зустрічається у випадках, коли метою є подальше вимагання викупу у страхових компаній або безпосередньо у власників інституції.

Попри трагічну втрату, музей не припиняв приймати відвідувачів протягом наступного тижня, намагаючись зберегти звичний ритм роботи та не створювати паніки. Офіційне повідомлення про інцидент було оприлюднене лише 29 березня 2026 року, що дало правоохоронцям необхідний час на проведення першочергових слідчих дій у режимі секретності. Для Італії, яка володіє величезним культурним капіталом і де щорічно фіксується значна кількість злочинів у сфері мистецтва, цей випадок став серйозним викликом для національної системи охорони культурних активів.