Тисячі бразильців вийшли на вулиці по всій країні 21 вересня 2025 року, протестуючи проти законодавчих ініціатив, які, на їхню думку, підривають правосуддя та підзвітність. Основною причиною невдоволення стало схвалення Палатою депутатів так званого «Закону бандитів», який розширює імунітет для законодавців та колишніх президентів. Паралельно триває обговорення законопроєкту про амністію для причетних до заворушень 8 січня 2023 року, що потенційно може охопити і колишнього президента Жаїра Болсонару.
У Ріо-де-Жанейро на пляжі Копакабана зібралися відомі музиканти, такі як Каетано Велосо, Жілберто Жіл та Чіко Буарке, щоб підтримати протестний рух. Демонстранти скандували гасла «Жодної амністії» та марширували до урядових будівель, висловлюючи своє обурення діями законодавчої влади. Ці протести стали реакцією на схвалення «Закону бандитів» Палатою депутатів та подальші кроки щодо прискорення ухвалення закону про амністію для прихильників Болсонару, засуджених за події 8 січня 2023 року.
Політична напруженість у Бразилії загострюється на тлі нещодавнього вироку колишньому президенту Жаїру Болсонару. 11 вересня 2025 року Верховний суд Бразилії засудив Болсонару до 27 років і трьох місяців ув'язнення за змову з метою анулювання результатів виборів 2022 року, що включало плани розпуску судів, надання ширших повноважень військовим та навіть вбивство обраного президента Луїса Інасіу Лули да Сілви. Цей вирок став історичним, адже вперше колишній президент Бразилії був засуджений за спробу державного перевороту.
Критики «Закону бандитів» вважають його заходом для захисту злочинців та перешкодою для правосуддя. Президент Палати депутатів Уго Мотта стверджує, що цей закон є захистом від судових зловживань, тоді як міністр юстиції Рікардо Левандовскі висловив занепокоєння, що організована злочинність може проникнути до парламенту. Президент Лула пообіцяв ветувати закон про амністію, зазначивши, що «Закон бандитів» не є серйозною проблемою для законодавців. Сенатор Алессандро Вієйра заявив про намір вимагати відхилення «Закону бандитів» у Сенаті, тоді як сенатор Флавіо Болсонару вважає, що «нам потрібно перегорнути цю сторінку історії та ухвалити амністію».
Ці події підкреслюють глибокі політичні розбіжності в Бразилії та боротьбу між законодавчою владою і судовою відповідальністю. Поляризація суспільства, що посилюється такими подіями, створює виклики для демократичного розвитку країни. Експерти зазначають, що Бразилія стає схожою на політичний ландшафт США, де поляризація нормалізує порушення правил. Незважаючи на вирок Болсонару, його прихильники та політичні союзники продовжують наполягати на амністії, що свідчить про тривалу боротьбу за майбутнє бразильської демократії.
Історичний контекст протестів проти законодавчої недоторканності в Бразилії сягає корінням у минуле, зокрема, до масових демонстрацій 2015-2016 років проти корупції та уряду президента Ділма Русеф. Ці події демонструють циклічність боротьби бразильського суспільства за справедливість та прозорість влади.