У столиці Туреччини, Анкарі, 14 вересня 2025 року зібралися десятки тисяч громадян на масштабний мітинг. Основною причиною протесту стала судова справа, яка ставить під сумнів легітимність з'їзду Республіканської народної партії (CHP) 2023 року, на якому лідером був обраний Озджур Озель.
Опозиція розглядає ці юридичні дії як політично вмотивовані, тоді як уряд наполягає на наявності процедурних порушень. Протестувальники, тримаючи турецькі прапори та символіку CHP, висловлювали своє невдоволення, скандуючи гасла з вимогою відставки президента Реджепа Тайїпа Ердогана. Лідер CHP Озгюр Озель заявив, що влада намагається втриматися при владі, підриваючи демократичні норми та придушуючи інакомислення після серії перемог опозиції на місцевих виборах. Він також закликав до дострокових парламентських виборів.
Озджур Озель звинуватив уряд у підриві демократичних засад та придушенні громадянських свобод. Його слова підтримав мер Стамбула Екрем Імамоглу, чий лист, зачитаний на мітингу, засуджував спроби уряду заздалегідь визначати результати виборів через політично вмотивовані судові процеси. Натовп відреагував на це вигуками "Президент Імамоглу".
Ця подія є частиною ширшого контексту політичного тиску на CHP, який включає затримання понад 500 членів партії та 17 мерів від CHP протягом останнього року. Зокрема, арешт Екрема Імамоглу у березні 2025 року спричинив наймасштабніші протести в Туреччині за останнє десятиліття. Уряд Туреччини заперечує будь-які політичні мотиви у судових процесах, наголошуючи на незалежності судової системи.
Судовий процес щодо дійсності з'їзду CHP може мати значні наслідки для майбутнього партії та політичного ландшафту Туреччини, а також вплинути на терміни наступних загальних виборів. Республіканська народна партія, заснована Мустафою Кемалем Ататюрком, є найстарішою політичною силою в Туреччині, що відстоює лівоцентристські та кемалістські ідеали. Поточна ситуація відображає глибокі політичні розбіжності в країні, де опозиція бачить у діях влади спробу обмежити демократичний простір.
На тлі цих подій, Туреччина продовжує відігравати важливу роль у регіональній політиці, зокрема у контексті війни в Україні, де її стабільність є критично важливою. Політична боротьба всередині країни привертає увагу міжнародних експертів, враховуючи членство Туреччини в НАТО та її оборонний потенціал. Напруженість у політичному житті Туреччини зростає на тлі економічних викликів, що посилюють суспільне невдоволення.