Внутрішня напруга в Ірані: Економічний колапс та геополітичні ризики

Ісламська Республіка Іран опинилася на межі критичної точки, оскільки масові заворушення, що тривають вже тиждень, розпалюються глибокою економічною кризою. Станом на суботу, 3 січня 2026 року, офіційні повідомлення підтверджували загибель щонайменше десяти осіб унаслідок цих внутрішніх потрясінь. Масштаб невдоволення вражає: протести охопили понад сто населених пунктів, зачепивши 22 із 31 провінції країни, що свідчить про широке географічне поширення народного гніву.

Корінь нинішньої нестабільності лежить у катастрофічному стані іранської економіки, який посилюється стрімким знеціненням національної валюти. На ту ж дату, 3 січня 2026 року, курс долара США на відкритому ринку сягнув позначки у 1 387 000 іранських ріалів. Цей обвал стався після того, як уряд припинив субсидований розподіл валюти за курсом 28 500 томанів. Президент реформістського цивільного уряду Масуд Пезешкіан, який обійняв посаду у липні 2024 року, публічно визнав обмеженість своїх важелів впливу у подоланні цієї затяжної економічної глухої зони.

Внутрішні заворушення набувають додаткової гостроти через пряму геополітичну конфронтацію. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп виступив із попередженням про можливе втручання у разі жорстокого придушення протестувальників. У відповідь секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані заявив, що будь-яке втручання Сполучених Штатів у внутрішні справи Ірану перетне «червону лінію» і спричинить загрозу нанесення ударів по американських військах на Близькому Сході. Ларіджані також прямо вказав на те, що саме зовнішні гравці, а саме США та Ізраїль, стоять за розпалюванням цих безладів.

Трагічні інциденти з людськими жертвами були зафіксовані у кількох містах. У Кумі стався вибух гранати, що призвів до загибелі особи, яку служби безпеки ідентифікували як того, хто намагався атакувати цивільне населення. У місті Харсін член воєнізованого формування «Басідж» загинув унаслідок збройного нападу. На тлі цих подій у Тегерані та інших містах, зокрема Кереджі, протестувальники скандували антиурядові гасла, серед яких лунали заклики до відновлення династії Пехлеві.

Іранська влада вжила заходів для спроби стабілізації ситуації, зокрема, оголосивши про закриття банків, шкіл та державних установ, офіційно пояснюючи це несприятливими погодними умовами. На цьому тлі відбулася відставка голови Центрального банку Мохаммада Фарзіна, якого замінив Абдольнасер Хемматі. Геополітична напруга також підживлюється нещодавніми подіями, зокрема дванадцятиденною війною між Іраном та Ізраїлем у червні 2025 року, яка включала бомбардування ядерних об'єктів Ірану силами Сполучених Штатів. Переговори щодо збагачення урану зайшли у глухий кут, продовжуючи тиснути на економіку країни.