Протести в Ірані: Третій тиждень заворушень та загроза військового втручання США через жертви серед мітингувальників

Антиурядові виступи в Ісламській Республіці Іран тривають вже третій тиждень станом на 12 січня 2026 року. Початковим каталізатором цих подій, що розпочалися наприкінці грудня 2025 року, став стрімкий економічний колапс. Зокрема, іранський ріал знецінився майже вдвічі порівняно з доларом США, а річна інфляція, за деякими оцінками, на початку січня 2026 року сягнула вражаючих 42,2–42,5%. Спостерігачі зазначають, що гасла протестувальників швидко трансформувалися: від економічних вимог вони перейшли до прямих закликів до повалення чинного теократичного режиму.

Іранська влада відповіла на зростаюче невдоволення жорсткими заходами. Було розгорнуто системи моніторингу з використанням безпілотних літальних апаратів. Крім того, з 8 січня 2026 року в країні запровадили практично повне обмеження доступу до інтернету. За даними NetBlocks, це призвело до падіння мережевої зв'язності до приблизно 1% від звичайного рівня. Правозахисна організація HRANA станом на 11 січня підтвердила, що кількість загиблих сягнула щонайменше 538 осіб: 490 протестувальників та 48 співробітників силових структур. Загальна кількість затриманих перевищила 10 600 осіб. Мер Тегерана Аліреза Закані повідомив про значні руйнування у столиці: було спалено 25 мечетей, виведено з ладу 26 банківських відділень та 10 державних установ. На знак жалоби за загиблими силовиками влада Ірану оголосила триденну жалобу.

На тлі внутрішньої кризи значно загострилася міжнародна риторика, особливо між Тегераном та Вашингтоном. Президент США Дональд Трамп, який, за його словами, отримує «погодинні» звіти, заявив, що Іран «перейшов червону лінію» через загибель протестувальників. Він наголосив, що військові відомства США розглядають «дуже серйозні варіанти» дій, не виключаючи застосування сили. Трамп також згадав про можливі консультації з Ілоном Маском щодо розширення доступу до інтернету через супутникову систему Starlink, як відповідь на урядове блокування. У відповідь на ці заяви, Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Калаїбаф попередив: у разі атаки з боку США, американські військові об'єкти, а також ізраїльські активи в регіоні, стануть «законними цілями».

Офіційні оцінки ситуації в країні залишаються діаметрально протилежними. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі наполягає, що ситуація «повністю під контролем», звинувачуючи США та Ізраїль у розпалюванні насильства та появі озброєних елементів серед демонстрантів, починаючи з 8 січня. На противагу цьому, спадкоємний принц у вигнанні Реза Пехлеві активно закликає до міжнародної підтримки, стверджуючи про «реальну можливість» для іранців «повернути свою країну». Генеральний прокурор Мохаммад Моваххед-Азад погрожує, що протестувальників можуть прирівняти до «ворогів Бога», що карається найвищою мірою. Водночас, губернатор Тегерана Мохаммад Садек Мотамедіан запевняє, що протестна хвиля «швидко згасає».

Міжнародна спільнота демонструє поляризовану позицію. Представник Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін висловила рішучий осуд будь-якому зовнішньому втручанню у внутрішні справи Ірану. Держсекретар США Марко Рубио та прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу провели консультації щодо потенційних кроків США, на тлі чого Ізраїль привів свої війська у стан підвищеної бойової готовності. Верховний лідер аятола Алі Хаменеї, зі свого боку, звинуватив учасників протестів у слідуванні зовнішньому порядку денному, спрямованому на догоду президенту Трампу. Ці події, які накладаються на наслідки війни з Ізраїлем та США у червні 2025 року, яскраво ілюструють глибоку структурну кризу іранської економічної моделі, де, за деякими даними, до 10% населення на початок 2026 року опинилося під загрозою голоду.