Масштабний мітинг у Берліні: річниця іранської революції на тлі гострого дипломатичного протистояння

У суботу, 7 лютого, столиця Німеччини стала центром масштабної маніфестації на підтримку народного повстання в Ірані, що триває. Ця подія була приурочена до чергової річниці антимонархічної революції 1979 року, що додало протесту особливого історичного та політичного значення. Учасники акції прагнули провести паралелі між минулими подіями та сучасними прагненнями іранського суспільства до змін.

Хвиля протестів, яка розпочалася 28 грудня 2025 року через глибоку економічну кризу, швидко трансформувалася у потужний політичний рух. Правозахисники зазначають, що нинішні репресії за своєю жорстокістю нагадують події 1979 року. Основним місцем збору в Берліні стала символічна Бранденбурзька арка. За офіційними даними поліції, станом на 13:00 за Гринвічем на площі перебувало близько 8 000 осіб. Водночас організатори заявляли про 20 000 учасників, пояснюючи меншу кількість присутніх скасуванням авіарейсів. Шахін Гобаді, представник Національної ради спротиву Ірану (NCRI), також пов'язав розбіжності в цифрах із несприятливими погодними умовами. Прикметно, що колишній держсекретар США Майк Помпео був змушений приєднатися до заходу онлайн через неможливість вилетіти до Берліна.

Ця акція стала наймасштабнішим виступом іранської діаспори в Європі, отримавши підтримку від 344 організацій та впливових політичних діячів. Серед них — європейські парламентські групи дружби, профспілки та 312 іранських асоціацій. Обрана президентка NCRI Мар'ям Раджаві у своєму зверненні до присутніх наголосила на незмінній позиції руху. Вона підкреслила, що зміна політичного режиму має відбутися виключно через організований внутрішній спротив. Раджаві рішуче відкинула будь-які сценарії умиротворення диктатури або зовнішнього військового втручання, висловивши повну впевненість у неминучому поваленні клерикальної влади.

Протест у німецькій столиці відбувався в умовах надзвичайної дипломатичної напруженості між Тегераном та Брюсселем. Наприкінці січня 2026 року Європейський Союз офіційно вніс Корпус вартових ісламської революції (КВІР) до списку терористичних організацій. Це рішення призвело до заморожування активів та введення заборони на в'їзд для 15 високопосадовців та шести іранських структур. У відповідь спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф заявив, що збройні сили країн ЄС тепер розглядатимуться як терористичні угруповання, посилаючись на закон про взаємні заходи від 2019 року. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадепюль назвав такі дії Тегерана «безпідставними» та «пропагандистськими», що лише підтвердило глибину дипломатичного розриву.

Аналітики, порівнюючи повстання, що почалося 28 грудня 2025 року, з подіями 1979 року, відзначають значно вищий рівень контролю та жорсткості з боку сучасної влади. Тим часом іранське керівництво в особі аятоли Хаменеї продовжує стверджувати, що народ не піддасться на зовнішній тиск. Мітинг у Берліні став критично важливим етапом у міжнародному позиціонуванні іранської опозиції. Головною метою активістів залишається створення суверенної республіки в умовах затяжного внутрішнього конфлікту та безпрецедентного загострення відносин із європейськими державами.