Астрономи здійснили значний прорив у картографуванні архітектури нашої галактики, Чумацького Шляху, склавши детальну карту 87 окремих зіркових потоків. Ці потоки безпосередньо пов’язані з кулястими скупченнями (КС) галактики. Зіркові потоки являють собою витягнуті структури, які є розтягнутими залишками менших карликових галактик або самих КС, деформованих потужними припливними силами Чумацького Шляху. Це дослідження, опубліковане на сервері препринтів arXiv 16 жовтня 2025 року, використовує дані, отримані від супутника Gaia Європейського космічного агентства, щоб простежити розподіл невидимої галактичної темної матерії.
Цей науковий успіх став можливим завдяки дослідницькій групі, очолюваній Інтіаном Ченом (Yingtian Chen) з Університету Мічигану. Команда розгорнула високоточний, автоматизований алгоритм виявлення, який отримав назву «StarStream». Цей інструмент використовує фізичне моделювання, що забезпечує йому значно вищі можливості виявлення порівняно зі стандартними, візуально орієнтованими методами. Завдяки цьому StarStream зміг виявити структури, які раніше залишалися непоміченими.
Новостворений каталог потоків поділяється на дві групи, що відображають рівень достовірності їхнього виявлення. Перша — це високоякісна група, що містить 34 об’єкти, та друга — додаткова група з 53 об’єктів. Варто зазначити, що лише вибірка високої точності фактично подвоює раніше відому кількість потоків, пов’язаних із кулястими скупченнями. Це відкриття суттєво розширює наше розуміння найближчого галактичного оточення.
У ході роботи вчені також отримали кількісні дані щодо еволюційних процесів, які керують формуванням цих структур. Дослідники успішно визначили середню швидкість втрати маси, яку зазнали прабатьківські кулясті скупчення на орбіті. Більшість цих стародавніх зоряних колекцій демонстрували швидкість втрати маси в діапазоні від 1.0 до 100 сонячних мас на мільйон років. Цікаво, що команда не виявила сильної кореляції між цією швидкістю скидання маси та іншими основними характеристиками кулястих скупчень, що вказує на більш складний набір керуючих факторів.
Переконливі відкриття з'явилися також щодо морфології нововиявлених потоків. Багато з цих об’єктів виявилися напрочуд широкими, відносно короткими або значно зміщеними порівняно з очікуваними орбітальними траєкторіями їхніх батьківських скупчень. Яскравим прикладом є потік, пов’язаний із NGC 4147, який продемонстрував майже круговий профіль. Це різко відхиляється від очікуваної довгої, витягнутої форми. Таке підтвердження динамічно «гарячих» або нерегулярних потоків підтверджує ефективність підходу StarStream, який включає глибше фізичне моделювання, що виходить за рамки простого розпізнавання візерунків.
Це всеосяжне картографування збагачує каталог галактичних компонентів і проливає світло на шляхи формування кулястих скупчень, пропонуючи нові перспективи щодо загальної еволюції Чумацького Шляху. Величезний обсяг нових даних свідчить про те, що периферія галактики є набагато динамічнішою та складнішою, ніж передбачалося попередніми моделями, створюючи благодатний ґрунт для майбутніх астрофізичних досліджень, присвячених акреції галактик та розподілу темної матерії.