Європейське космічне агентство (ESA) та NASA спільно досліджують міжзоряну комету 3I/ATLAS, яка була виявлена 1 липня 2025 року телескопом ATLAS у Чилі. Цей небесний об'єкт є третім підтвердженим міжзоряним об'єктом, що перетнув нашу Сонячну систему, після 'Оумуамуа та Борисова.
3I/ATLAS рухається зі швидкістю приблизно 58 км/с відносно Сонця. Найближчий підхід комети до Сонця очікується близько 29 жовтня 2025 року, коли вона пройде всередині орбіти Марса на відстані приблизно 1,36 астрономічної одиниці (близько 203 мільйонів кілометрів). Комета, оціночна ширина якої сягає від 320 метрів до 5,6 кілометрів, не становить загрози для Землі та зберігатиме безпечну відстань щонайменше 240 мільйонів кілометрів.
Планетарний офіс оборони ESA активно відстежує 3I/ATLAS за допомогою телескопів, розташованих на Гаваях, у Чилі та Австралії. Космічний телескоп Hubble NASA 21 липня 2025 року зробив детальні знімки, які виявили кому з пилу у формі сльози навколо крижаного ядра комети. Космічний телескоп Джеймса Вебба також спостерігав за кометою 6 серпня 2025 року, надавши важливі дані про її склад та активність. Нещодавні дослідження виявили водну активність у 3I/ATLAS, а спостереження з обсерваторії Ніла Гейрелса-Свіфта показали випромінювання гідроксилу. Оціночна швидкість вироблення води свідчить про активну ділянку площею щонайменше 19 км² на поверхні комети.
Інфрачервона спектроскопія з космічного телескопа Джеймса Вебба вказує на кому, що складається переважно з вуглекислого газу (CO₂), зі співвідношенням CO₂/H₂O 8.0 ± 1.0, що є найвищим показником, коли-небудь зафіксованим у кометі. Станом на 3 вересня 2025 року 3I/ATLAS продовжує свій транзит Сонячною системою, надаючи вченим унікальну можливість для детального вивчення міжзоряного гостя. Поточні спостереження ESA, NASA та міжнародних партнерів спрямовані на поглиблення розуміння складу, активності та траєкторії комети. Це дослідження сприяє розширенню наших знань про міжзоряні об'єкти та їхню потенційну роль у формуванні планетних систем.
Аналіз спектральних даних також натякає на можливість наявності складніших органічних сполук, що може надати нові уявлення про хімічний склад міжзоряного середовища та умови, що переважали в інших зоряних системах на ранніх етапах їхнього формування. Ці відкриття підкреслюють важливість міжнародної співпраці у космічних дослідженнях та розширюють наше розуміння Всесвіту.