США та Вірменія підписали ядерну угоду.
США та Вірменія уклали масштабну угоду про стратегічну співпрацю в атомній енергетиці
Відредаговано: an_lymons
9 лютого 2026 року віцепрезидент Сполучених Штатів Джон Девід Венс та прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян офіційно оголосили про підписання історичної угоди щодо мирного використання атомної енергії. Цей стратегічний документ, відомий у міжнародній практиці як «угода 123» (згідно з розділом 123 Закону США про атомну енергію 1954 року), створює необхідну правову основу для повноцінного співробітництва у цивільному ядерному секторі між двома державами.
Укладена домовленість відкриває для Вірменії доступ до передових американських ядерних технологій та створює умови для залучення масштабних інвестицій у модернізацію енергетичної галузі країни, загальний обсяг яких може сягнути 9 мільярдів доларів. Ці кошти будуть спрямовані на оновлення інфраструктури та впровадження сучасних стандартів безпеки, що є критично важливим для сталого розвитку регіону.
Ключові фінансові параметри угоди передбачають, що початкові поставки американського ядерного обладнання та надання спеціалізованих послуг складуть до 5 мільярдів доларів. Додатково передбачено укладення довгострокових контрактів на постачання палива та технічне обслуговування об'єктів, що оцінюється у суму близько 4 мільярдів доларів протягом наступних років.
Документ надає американським компаніям право брати безпосередню участь у будівництві нових енергоблоків, модернізації існуючої інфраструктури та сервісному обслуговуванні в межах цивільної ядерної програми Вірменії. Це створює умови для глибокої інтеграції технологічних процесів та обміну досвідом між провідними фахівцями обох країн.
На сьогоднішній день близько 40 % всієї електроенергії у Вірменії виробляється на єдиній діючій АЕС у Мецаморі. Станція оснащена реактором ВВЕР-440 радянської конструкції, який був підключений до енергомережі у 1980 році і тривалий час залишався головним джерелом генерації в країні, забезпечуючи базові потреби промисловості та населення.
Влада Вірменії наразі розглядає можливість виведення цього блоку з експлуатації протягом найближчих 8–10 років. На його місце планується встановити новий потужний реактор або сучасну модульну установку. Серед потенційних постачальників технологій розглядаються провідні компанії з США, Франції, Південної Кореї, Китаю та Росії, що підкреслює прагнення країни до вибору найбільш ефективного рішення.
Для ретельної підготовки проекту нового енергоблока у 2024 році була створена спеціалізована державна компанія. Її основним завданням є комплексний аналіз технологічних варіантів, оцінка вартості реалізації та визначення чітких термінів будівництва. Остаточне стратегічне рішення щодо типу майбутнього реактора планується прийняти у 2026–2027 роках.
Для Сполучених Штатів підписання цього документа відкриває перспективний ринок обладнання, інжинірингу та сервісів для великого інфраструктурного проекту. Це забезпечить стабільний потік замовлень для підприємств ядерного машинобудування та компаній, що працюють у сфері ядерного паливного циклу, зміцнюючи позиції США як глобального технологічного партнера.
Для вірменської сторони «угода 123» надає низку стратегічних переваг, які суттєво зміцнюють енергетичну безпеку держави. Зокрема, вона створює обов'язкову юридичну рамку для обміну чутливими технологіями, без якої американське законодавство забороняє експорт обладнання та палива для потреб ядерної енергетики.
Окрім юридичних аспектів, угода забезпечує наступні стратегічні можливості:
- реальна диверсифікація джерел постачання енергоресурсів для зменшення зовнішніх ризиків та підвищення автономності;
- перспектива використання інноваційних малих модульних реакторів як сучасної заміни потужностям у Мецаморі;
- підвищення загальної гнучкості та керованості національної енергосистеми за рахунок впровадження новітніх систем управління та моніторингу.
Таким чином, підписання угоди між Джоном Девідом Венсом та Ніколом Пашиняном стає фундаментом для нової ери в енергетиці Вірменії. Це партнерство не лише вирішує поточні завдання модернізації галузі, а й закладає основу для технологічного оновлення та енергетичної стійкості країни на багато десятиліть вперед.
Джерела
Crf.org
Bloomberg
