Драма «Нюрнберг»: інтелектуальна дуель у тіні великого трибуналу

Історична драма «Нюрнберг», режисером якої виступив Джеймс Вандербільт, з’явилася на великих екранах 28 січня 2026 року. Вихід стрічки був приурочений до вісімдесятої річниці одного з найважливіших судових процесів в історії людства. Сценарій базується на документальному дослідженні Джека Ель-Хая під назвою «Нацист і психіатр», проте автори змістили акцент із залів суду на напружене психологічне протистояння. Фільм детально розглядає безпрецедентні юридичні виклики, що виникли під час притягнення до відповідальності за воєнні злочини, які згодом сформували фундамент сучасного міжнародного права, включаючи терміни «геноцид» та «злочини проти людяності».

У центрі сюжету опиняється Герман Герінг, роль якого майстерно виконав Рассел Кроу. Герінг, один із ключових лідерів нацистського режиму, здався американським військам 7 травня 1945 року. Його головним візаві у фільмі стає Рамі Малек, який втілив образ Дугласа Келлі — американського військового психіатра. Завданням Келлі було проведення експертизи психічного стану підсудних перед початком офіційних слухань. В історичній реальності доктор Келлі присвятив близько восьми місяців опитуванням нацистських верхів у готелі в Люксембурзі, застосовуючи цілий спектр психіатричних методик, зокрема відомий тест Роршаха, аби зазирнути у глибини їхньої свідомості.

Герінг постає як харизматичний оратор і досвідчений стратег, що вступає з Келлі у складну інтелектуальну гру. Його мета — зберегти контроль над власним образом в історії, тоді як психіатр намагається осягнути саму природу зла. Майкл Шеннон грає роль судді Верховного суду, відповідального за організацію процесу, що впроваджував у юридичну практику революційні концепції. Хоча деякі кінокритики вказують на певну повчальність у викладі матеріалу, кінематографічне дослідження тем історичної пам’яті та екстремізму визнається надзвичайно актуальним для сучасного світу.

Стрічка була представлена на кінофестивалі в Торонто, де глядачі вітали її чотирихвилинною овацією. Автори свідомо уникають перетворення історії на видовищний атракціон, зосереджуючись на психологічній дуелі, де ролі мисливця та здобичі постійно змінюються. Сюжетна лінія, натхненна працею Ель-Хая, підкреслює небезпеку ідей, які просував Герінг. Це слугує серйозним застереженням про те, як легко радикальні погляди можуть знову поширюватися в суспільстві, якщо втратити пильність.

Варто нагадати, що Нюрнберзький процес розпочався 20 листопада 1945 року і став результатом спільних зусиль союзників, зокрема юристів із Великої Британії, Франції та СРСР. Ця подія встановила принцип персональної відповідальності за злочини проти миру. Створений тоді прецедент став основою для майбутніх міжнародних трибуналів, які розглядали трагедії в Руанді та колишній Югославії. У Росії прем’єра картини запланована на 19 березня, що підтверджує незгасаючий міжнародний інтерес до переосмислення спадщини цього історичного суду.