Друга колекція Valentino від Алессандро Мікеле: зворушлива присвята спадщині Валентіно Гаравані

У межах Тижня високої моди сезону весна-літо 2026 у Парижі Алессандро Мікеле представив свою другу колекцію для Valentino Alta Moda. Ця подія набула особливого, майже сакрального значення, оскільки показ відбувся лише через кілька днів після смерті засновника Дому, легендарного Валентіно Гаравані. Смерть кутюр’є викликала глибокий резонанс у світі моди, а сам Мікеле опублікував відкритий лист, у якому назвав Гаравані міфологічною постаттю. Він підкреслив, що міф не є частиною минулого, а натомість створює мову та відкриває цілі світи для наступних поколінь.

Сценографія презентації була виконана в кінематографічному стилі, що переносило гостей у минулу епоху. Глядачі опинилися всередині незвичайної круглої конструкції, яка відтворювала Кайзерораму — унікальний стереоскопічний пристрій XIX століття. Цей винахід Августа Фурмана, датований 1880-ми роками, став одним із попередників сучасного кінематографа. Такий формат вимагав від присутніх особливої уваги: вони мали розглядати вбрання крізь маленькі окуляри. Це змушувало кожного гостя зосередитися на деталях і невідривно споглядати майстерність виконання. Мікеле, який часто називає себе «археологом мистецтва», у такий спосіб прагнув сповільнити погляд глядача, протиставляючи це сучасному інформаційному перенасиченню.

Показ розпочався з емоційного моменту — аудіозапису голосу самого Валентіно Гаравані. У ньому засновник Дому ділився спогадами про свої перші джерела натхнення, зокрема про захоплення зірками німого кіно. Музичний супровід шоу був не менш контрастним: він поєднував енергійні техно-ритми з величними класичними композиціями. Такий звуковий мікс лише підсилював театральність дійства, створюючи атмосферу на межі різних епох.

У своїх дизайнерських рішеннях Мікеле звернувся до естетики «золотого віку» Голлівуду та стилю ар-деко. Це знайшло відображення у використанні розкішних матеріалів, таких як оксамит та фай, а також у створенні скульптурних комірів і витончених драпірувань, що м’яко спадали по фігурі. Ще одним джерелом натхнення для колекції став видатний поет П’єр Паоло Пазоліні. Його метафора світлячків як символу незламності та стійкості була втілена в делікатній вишивці та використанні металізованих ниток, що створювали ефект мерехтіння.

Серед зіркових гостей, які спостерігали за дефіле крізь спеціальні оглядові портали, було чимало відомих особистостей. Зокрема, на заході були присутні актриси Дакота Джонсон і Крістен Данст, а також популярна співачка Тайла. Їхня присутність підкреслила статус події як однієї з найголовніших у календарі паризького Тижня моди.

Модні критики та оглядачі одностайно відзначили майстерність Алессандро Мікеле. Йому вдалося гармонійно поєднати глибоку пошану до спадщини Валентіно Гаравані з власною візуальною мовою, яку він приніс у Дім моди. Колекція стала ідеальним балансом між історичними алюзіями та сучасними елементами, демонструючи, що бренд Valentino продовжує розвиватися, зберігаючи свій унікальний код.