Наше Сонце знову підтвердило свою своєрідну, непередбачувану вдачу. У середині жовтня 2025 року, всупереч очікуванням щодо спокійного космічного фону, на поверхні зірки було зареєстровано низку надзвичайно потужних сонячних спалахів. Цей несподіваний сплеск активності змусив наукову спільноту негайно розпочати перегляд існуючих прогностичних моделей сонячної поведінки.
Лише протягом однієї доби, 13 жовтня, відбулося вражаюче число — 15 спалахів. Три з цих подій були класифіковані як сильні, досягнувши рівня M. Джерелом такої інтенсивної енергетичної віддачі стали дві колосальні активні області. Кожна з них мала розмір приблизно 150 000 кілометрів, що більш ніж удесятеро перевищує діаметр нашої планети.
Саме в цих магнітних «вогнищах» Сонце вивільняє накопичену енергію, яка надходить із глибинних шарів зірки. Цей різкий стрибок сонячної активності, який розпочався ще 12 жовтня, став справжньою несподіванкою для астрофізиків.
Це особливо дивно, якщо врахувати, що Сонце вже пережило досить бурхливий період наприкінці вересня та на початку жовтня. Згідно з попередніми оцінками, зірка не повинна була так швидко відновити свій потенціал для генерації нових, настільки потужних вибухів.
Поточний рівень спалахової інтенсивності коливався в межах M1.0–M2.0. Ці показники небезпечно наблизилися до чотиримісячного максимуму M6.4, який було зафіксовано 28 вересня. Наразі особливу увагу дослідників прикуто до активної області під номером 4246. Саме ця зона визнана головним осередком, що спричинив масове вивільнення енергії.
Цей повноцінний системний сплеск чітко сигналізує про необхідність термінового коригування всіх існуючих прогнозів сонячної активності. Перед вченими стоїть складне завдання: з’ясувати, які саме внутрішні процеси у надрах зірки забезпечили таке блискавичне відновлення її спалахового потенціалу. Очікується, що геомагнітна реакція на ці події досягне Землі вже до середини поточного тижня. Це може потенційно вплинути на стабільність роботи енергетичних мереж та функціонування супутникового обладнання.
Жовтневі події 2025 року є наочним доказом того, що наше розуміння циклів сонячної активності потребує значного уточнення та деталізації. Сонце, як і раніше, продовжує підносити несподівані сюрпризи, які ставлять під сумнів усталені парадигми сучасної астрофізики та космічної фізики.