Сонце відкриває завісу: потужний спалах із-за диска зірки віщує появу гігантського активного регіону

12 січня 2026 року, приблизно о 00:30 за всесвітнім координованим часом (UTC), орбітальні детектори супутників GOES зафіксували стрімкий стрибок рентгенівського випромінювання, що походило від нашого Сонця. Вже до 00:31 UTC це явище досягло свого піку, отримавши класифікацію як сонячна спалах класу M3.3. Хоча ця подія стала першою середньою спалахом M-класу цього року, її справжня вага виявилася значно більшою. Джерело цього вибуху знаходилося не на стороні Сонця, яку ми бачимо із Землі, а прямо за його східним краєм — на невидимому для нас зворотному боці світила.

Це рідкісна, але надзвичайно інформативна подія. Переважна частина жорсткого випромінювання та плазми була ефективно заблокована самою сонячною кулею. Проте, частина енергії, що вирвалася з високих шарів сонячної корони, змогла «обігнути» край нашої зірки та досягти чутливих приладів на Землі. Астрономи сходяться на думці: якщо ослаблене випромінювання відповідало рівню M3.3, то реальна потужність самого спалаху, найімовірніше, сягала максимального X-класу. Більше того, це вже другий потужний вибух у цій самій зоні за короткий проміжок часу: аналогічний інцидент було зареєстровано лише 8 січня 2026 року.

Зібрані дані малюють захоплюючу картину: просто зараз із-за сонячного горизонту «виринає» найбільший активний центр поточного року. Це скупчення потужних магнітних полів, здатне генерувати гігантські спалахи та викиди корональної маси. Унікальність ситуації полягає в тому, що ми змогли «побачити» його наслідки ще до того, як він повністю з'явився у полі зору, подібно до того, як чуємо гуркіт грому до того, як побачимо саму хмару, що насувається.

Ретельна обробка інформації, отриманої з космічних сонячних телескопів, дозволила створити відеозапис цього явища. На ньому чітко видно динамічні петлі розпеченої плазми — це прямі сліди реконфігурації магнітних ліній після колосального викиду. Важливо зазначити, що прямого впливу на нашу планету цей спалах не спричинив, оскільки основний потік викиду був спрямований у бік, протилежний Землі.

Проте, вже протягом наступних 24–48 годин цей активний регіон стане повністю видимим для спостережень із Землі. Це дасть вченим можливість провести первинну оцінку його потенціалу та спрогнозувати можливий вплив на космічну погоду протягом найближчих тижнів. Така ситуація відкриває рідкісне вікно для точного прогнозування, підкреслюючи, наскільки життєво важливими є спостереження за «невидимими» процесами для розуміння майбутньої поведінки нашої зірки.