У Перу знайдено унікальну 1500-річну носову прикрасу культури Моче із зображенням божества Ай-Апека

Археологи, які працювали на північному узбережжі Перу, у регіоні Лома Негра, здійснили значне відкриття. Вони виявили унікальний артефакт, що належить до стародавньої культури Моче: позолочену мідну прикрасу для носа. Цей орнамент зображує могутнє верховне божество Ай-Апека, відоме як «Обезголовлювач». Особливої уваги заслуговує незвичайна деталізація виробу: очі божества інкрустовані бірюзою та чорним камінням, що надає фігурі виразності та підкреслює її сакральне призначення.

Цивілізація Моче процвітала на узбережжі північного Перу приблизно з 200 по 900 рік нашої ери, задовго до становлення Імперії Інків. Лома Негра була одним із найбагатших центрів цієї культури, де археологи регулярно знаходили сотні виробів із золота, срібла та міді. На жаль, наприкінці 1960-х років значна частина цих гробниць була розграбована. Однак деякі артефакти, включно з цією носовою прикрасою, згодом потрапили до колекції Метрополітен-музею в Нью-Йорку.

Ай-Апек займав центральне місце у міфології Моче, виступаючи як верховний творець, здатний підкорювати сили хаосу та відновлювати світовий порядок. У мистецтві того періоду його зазвичай зображували з людським обличчям, хижими іклами ягуара та тілом, що нагадує павука. Його влада над життям і смертю символізувалася атрибутами: в одній руці божество тримає церемоніальний ніж «туммі», а в іншій — обезголовлену людську голову.

Сам орнамент виготовлений із тонкого листового позолоченого мідного матеріалу і має розміри приблизно 7 на 10 сантиметрів. Камені, крім очей, підкреслюють також сережки та пояс божества. Цей мініатюрний предмет, імовірно, кріпився до срібної основи, щоб його можна було носити як носову прикрасу. Через те, що гробниці були розграбовані, встановити, до якої саме людини він належав, неможливо. Цікаво, що на носі самого Ай-Апека іноді зображували велику срібну прикрасу, що додатково підкреслювало ритуальний статус фігури.

Вивчення ритуальних практик Моче свідчить про те, що людські жертвоприношення були невіддільною частиною їхнього релігійного та політичного життя. Вони часто використовувалися для політичних цілей, наприклад, для страти полонених. Проте останні дослідження вказують на те, що жертвами іноді ставали навіть члени власних сімей, яких приносили в жертву високопоставленим родичам.

Особливий інтерес для дослідників становить зв’язок Ай-Апека з павуками в іконографії Моче. Точне значення цієї асоціації досі залишається предметом дискусій. Фахівці Метрополітен-музею припускають, що це може бути пов’язано з образом павука, який ловить здобич у павутину і перетравлює її внутрішні органи. Цей процес міг сприйматися як аналогія до практики захоплення бранців та ритуалів жертвоприношення кров’ю, що були поширені в культурі Моче.

Відкриття цієї виняткової прикраси дає змогу глибше осягнути релігійні уявлення та складні ритуальні практики доінкських андських цивілізацій. Артефакт не лише демонструє високу майстерність ремісників Моче, але й розкриває багатогранну символіку їхньої міфології, де божества уособлювали абсолютну владу, контроль над природними силами та підтримання соціального ладу.