Глиняна фігурка віком 12 000 років з Ізраїлю: новий погляд на раннє мистецтво Леванту

Археологічна спільнота Східного Середземномор'я отримала потужний імпульс для переосмислення раннього мистецтва завдяки новаторському відкриттю, здійсненому ізраїльськими фахівцями на півночі країни. Група дослідників, очолювана Лораном Давіном та Леоре Гроссман, виявила глиняну фігурку, вік якої становить вражаючі 12 000 років. Цей надзвичайно давній артефакт чітко належить до донеолітичного або раннього епіпалеолітичного періоду, будучи частиною матеріальної культури натуфійців. Як офіційно повідомили представники Єврейського університету в Єрусалимі, результати аналізу цієї сенсаційної знахідки були опубліковані у престижному науковому журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS). Сам Давін, описуючи момент відкриття, зазначив, що він «відразу впізнав людську фігуру, а потім птаха, що лежить на спині».

Ця унікальна мініатюра, виготовлена з майстерністю, несподіваною для того часу, зображує складну сцену взаємодії між жіночою постаттю та птахом, якого вчені ідентифікують як гусака. Вона слугує безцінним і рідкісним свідченням глибокого символічного світогляду, який був притаманний раннім громадам мисливців-збирачів, що населяли Левант. Археологи схиляються до думки, що зображене спарювання чи тісний контакт не слід сприймати буквально. Натомість, це, ймовірно, міфологічний сюжет, що відображає складні анімістичні вірування натуфійців. Леоре Гроссман підкреслює цю інтерпретацію, зазначаючи: «Ми розглядали цю сцену як уявне спарювання між духом тварини та людиною — це тема, яка є надзвичайно поширеною в анімістичних суспільствах по всьому світу». Таким чином, фігурка є візуалізацією стародавнього міфу.

Незважаючи на свій колосальний вік, предмет зберігся чудово. Мініатюрна фігурка, висота якої становить лише 3,7 см, була ретельно виготовлена з місцевої глини. Подальший аналіз виявив важливі технологічні деталі: артефакт піддали термічній обробці при температурі близько 400 °C. Цей факт є вагомим свідченням того, що натуфійці вже на цьому ранньому етапі володіли піротехнологіями, використовуючи вогонь для зміцнення матеріалів. Мікроскопічне дослідження поверхні також виявило залишки червоного пігменту — охри, що вказує на використання кольору в ритуальних або декоративних цілях. Додатковою унікальною деталлю є відбиток пальця, знайдений на глині. Експерти припускають, що він, найімовірніше, належить молодій дорослій особі або жінці-ремісниці, яка безпосередньо створювала цей витвір мистецтва.

Археологічна та мистецтвознавча цінність цієї знахідки є абсолютно беззаперечною. Це відкриття входить до числа найдавніших відомих прикладів фігуративного мистецтва, яке настільки виразно демонструє взаємодію між людською фігурою та твариною. Фігурка є не просто статичним зображенням, а динамічною сценою, що передає наратив. Більше того, з історичної точки зору, це найраніше натуралістичне зображення жінки, яке було знайдено на всій території Південно-Західної Азії. Цей факт є критично важливим для розуміння ролі жінки та розвитку реалістичного мистецтва в цьому регіоні задовго до появи землеробства.

Контекст, у якому була знайдена фігурка, посилює її символічне значення. Вона була виявлена всередині напівкруглої структури. Ця споруда, згідно з дослідженнями, була тісно пов'язана з практиками поховань та ритуалами, що проводилися натуфійською громадою. Таке розташування чітко підкреслює її сакральну або важливу символічну роль. Це свідчить про те, що мистецтво та міфологічні образи були невід'ємною частиною духовного життя натуфійців, допомагаючи їм осмислювати світ і взаємодіяти з ним. Відкриття цієї мініатюрної глиняної скульптури змушує науковців переглянути уявлення про рівень складності раннього мистецтва та релігійних вірувань у Леванті 12 тисяч років тому.