У Китаї знайдено повний 2000-річний рукопис «Книги пісень» епохи Хань

Археологи в Китаї оголосили про сенсаційне відкриття останніх років, яке стосується стародавньої літератури. Йдеться про знахідку повного рукопису «Книги пісень» (Шицзін) — одного з найбільш шанованих і найдавніших творів китайської культури. Цей унікальний текст був виявлений у похованні маркіза Хайхунь, Лю Хе, який був онуком імператора У династії Хань. Місце поховання, розташоване у місті Наньчан провінції Цзянсі, вже понад десять років є об'єктом ретельних археологічних досліджень.

Рукопис являє собою сотні вузьких бамбукових планок, на яких стародавні писарі старанно наносили ієрогліфи чорнилом. Кожна планка має довжину близько двадцяти трьох сантиметрів, і на обох її сторонах вміщувалося від двадцяти до двадцяти п'яти знаків. Щоб відновити зміст тексту, не пошкодивши крихкий матеріал, фахівці застосували інфрачервоне сканування.

Дослідження підтвердило, що знайдений текст містить 305 віршів і 7274 рядки — це точна кількість, яка відповідає класичній версії «Книги пісень». Таким чином, цей примірник став першим відомим повним виданням цієї літературної пам'ятки, що збереглося до наших днів.

За словами керівника розкопок, пана Яна Цзюня, ця знахідка має колосальне значення для глибокого розуміння культурної та освітньої системи, що панувала в епоху Західної Хань. Вчені припускають, що саме цей варіант тексту міг слугувати навчальним посібником для конфуціанської освіти, оскільки «Книга пісень» традиційно вважалася обов'язковою складовою навчання китайської знаті.

Сам власник гробниці, маркіз Лю Хе, посідає особливе місце в історії династії Хань. Він був онуком імператора У — одного з наймогутніших правителів того часу. Після смерті діда Лю Хе ненадовго зійшов на трон, але був скинутий лише через двадцять сім днів. Згодом він отримав титул маркіза Хайхунь. Незважаючи на вкрай коротке правління, його поховання свідчить про високий рівень освіченості та глибокі культурні традиції, характерні для аристократії того періоду.

Розкопки гробниці, які розпочалися у 2011 році, вже принесли безліч безцінних артефактів. Серед них виявлені золоті прикраси, бронзові посудини, музичні інструменти, дзеркала та сотні написів на бамбукових планках. Проте саме повний текст «Книги пісень» став центральним відкриттям, здатним перевернути уявлення про історію китайської писемності та поетичного канону.

«Книга пісень» займає виняткове місце у китайській культурі. Вважається, що її було укладено між XI та VII століттями до нашої ери, а пізніше відредаговано Конфуцієм, який включив її до переліку «П'яти класичних книг». Вірші зі збірки описують повсякденне життя, ритуали та світогляд стародавнього суспільства, відображаючи гармонію між природою, державою та людиною. Протягом століть цей текст був фундаментом конфуціанського виховання і вважався найважливішим джерелом моральних цінностей.

Сучасні технології відіграли вирішальну роль у збереженні та розшифровці цього стародавнього тексту. Завдяки використанню інфрачервоних та 3D-сканерів, дослідники змогли прочитати ледь помітні ієрогліфи та відновити правильну послідовність планок. У найближчі роки заплановано цифрову публікацію відновленого тексту. Це дозволить вченим з усього світу порівняти його з пізнішими версіями та уточнити еволюцію мови та поетичних форм у стародавньому Китаї. Відкриття повного видання «Книги пісень» у гробниці Лю Хе є не просто археологічною подією, а яскравим символом спадкоємності китайської цивілізації, що підтверджує нерозривний зв'язок між минулим і сьогоденням.