На шляху до минулого: знайдена верхня щелепа мамонта розкриває таємниці льодовикового періоду

У Північно-Казахстанській області, неподалік від невеликого села Арикбалик, нещодавно було зроблено значне палеонтологічне відкриття. Місцевий житель виявив верхню щелепу мамонта, попередній вік якої сягає десятків тисяч років. Чоловік, усвідомлюючи важливість знахідки, оперативно повідомив про неї та передав артефакт археологам для детального аналізу та подальших наукових досліджень.

Попередній експертний аналіз засвідчив, що кістка належить дорослій особині, вік якої на момент смерті становив приблизно 40–50 років. Фрагмент був знайдений на глибині близько двох метрів, що значною мірою сприяло його відмінному збереженню. Науковці висловлюють обґрунтоване припущення, що поблизу можуть бути розташовані й інші рештки, можливо, навіть цілісний скелет. Ця перспектива робить поточну знахідку надзвичайно цінною для світової науки.

Професор Університету Козибаєва, археолог Анатолій Плешаков, підтвердив, що виявлена кістка належала великому мамонту. Він акцентував увагу на високому потенціалі цієї місцевості для пошуку додаткових палеонтологічних решток або артефактів, що датуються палеолітичною епохою. Хоча подібні знахідки нерідко трапляються вздовж русла річки Єсіль, Плешаков зауважив, що екземпляри такого значного розміру є справжньою рідкістю.

Науковець також провів паралель із відомою знахідкою 1960 року поблизу села Ясновка, яку охрестили «ясновським слоном», підкреслюючи історичну важливість регіону для палеонтології.

Знайдені рештки були негайно передані до наукової лабораторії Національного музею Республіки Казахстан. Тут, для забезпечення їхньої максимальної схоронності та запобігання руйнуванню, підтримуються суворо контрольовані умови температури та вологості. Це критично важливий етап перед початком детального лабораторного дослідження та каталогізації.

Наступний польовий сезон, старт якого заплановано на літо 2026 року, буде присвячений систематичним археологічним розкопкам на ділянці виявлення фрагмента щелепи. Вчені покладають великі надії на те, що їм вдасться знайти додаткові кістки мамонта або, можливо, артефакти, які свідчитимуть про присутність людини в регіоні в епоху палеоліту. Такі знахідки суттєво розширять наше розуміння фауни льодовикового періоду.

Мамонти, які є близькими родичами сучасних слонів, населяли нашу планету протягом епохи плейстоцену. Ці гіганти могли досягати ваги до восьми тонн. Цікаво, що вони багаторазово змінювали свої масивні корінні зуби протягом усього життя. Варто зазначити, що Казахстан є регіоном, де рештки мамонтів фіксувалися неодноразово, зокрема у Карагандинській, Павлодарській, Східно-Казахстанській та, звісно, Північно-Казахстанській областях. Це підтверджує широке розповсюдження цих доісторичних тварин на цій території.

Успіх у виявленні повного скелета мамонта стане колосальним проривом у палеонтології та вивченні льодовикової фауни Північного Казахстану. Крім того, ця знахідка здатна надати безцінні дані про кліматичні та екологічні умови, що панували в регіоні в палеолітичну епоху. Вона також може пролити світло на характер взаємодії стародавньої людини з цими великими ссавцями того періоду, відкриваючи нові сторінки історії.