Чеські археологи оголосили про видатну знахідку: сотні золотих та срібних монет, прикрас і бронзових предметів, виявлених у північній частині Пльзенського краю. Цей унікальний скарб датується приблизно VI–I століттями до нашої ери і безпосередньо пов'язаний з епохою кельтської культури, відомої як латенський період. Розкопки на об'єкті розпочалися ще у 2021 році, але лише у 2025 році дослідники успішно завершили ключову фазу робіт та представили перші результати широкій громадськості.
Ян Маржик, директор Археологічного інституту Чеської академії наук, пояснив, що головною метою цього проєкту було «врятувати рухомі археологічні знахідки, які перебували під прямою загрозою через діяльність 'чорних копачів', сільськогосподарську обробку ґрунту та природні чинники». Саме тому точне місце розташування об'єкта залишається засекреченим: археологи побоюються, що розголошення координат може спровокувати наплив нелегальних шукачів скарбів.
Судячи з виявлених артефактів, це місце, ймовірно, функціонувало не як постійне поселення, а як сезонний торговий центр або ярмарок, куди сходилися кельти з різних регіонів. Археолог Давід Данечек припустив, що знайдені предмети могли бути втрачені людьми випадково — дрібні монети та прикраси могли випадати під час жвавої торгівлі чи обміну.
Данечек також висловив гіпотезу про призначення фрагментів золотих та срібних злитків. Вони могли використовуватися як примітивний засіб розрахунку, подібний до ранніх форм грошей, або ж перебували під контролем місцевого вождя, який забезпечував безпеку торговельних операцій.
Серед знахідок виділяються мініатюрні, витончено викарбувані монети із зображеннями тварин, бронзові застібки, шпильки, браслети, підвіски та фігурка коня. Особливу цінність становить золото халльштаттського періоду — прикраси, які свідчать про існування більш раннього культурного шару, що передував латенській цивілізації. Це змішання епох дало дослідникам можливість простежити, як саме трансформувалися економічні та ремісничі традиції Центральної Європи протягом кількох століть.
Археолог Даніель Странік із Музею і галереї Північної Пльзені наголосив на міжнародному значенні цієї знахідки: «Серед золотих та срібних монет трапляються типи, які раніше були невідомі науці. Це відкриття здатне змінити наші уявлення про розвиток кельтської монетної справи в Богемії». За його словами, детальний аналіз сплаву металів та техніки карбування допоможе встановити центри виробництва та торговельні зв'язки між кельтськими племенами Центральної Європи.
Для фіксації артефактів застосовувалися сучасні неінвазивні методи: 3D-сканування, стратиграфічна зйомка та хіміко-спектральний аналіз сплавів. Такий підхід дозволив мінімізувати втручання у культурний шар і максимально зберегти контекст знахідок. Археологи щосезону поверталися на об'єкт, уточнюючи стратиграфію і збираючи нові дані про просторову структуру стародавнього ринку.
Частина зібраної колекції вже доступна для огляду в музеї Маріанська Тиніце, історичному центрі регіону, де раніше функціонував цистерціанський монастир та паломницький комплекс. Однак, як зазначив директор музею Павел Кодера, «на виставці представлена лише невелика частка знайденого. Найунікальніші предмети залишаються у надійному сховищі та будуть оприлюднені після завершення повної наукової оцінки».
Історики підкреслюють, що кельти, всупереч поширеним стереотипам, мешкали не лише на західних околицях Європи, але й активно заселяли території сучасної Чехії, Німеччини, Австрії та Балкан. Їхня культура залишила помітний слід в археологічному ландшафті регіону — від укріплених опідумів до ритуальних скарбів, подібних до цього.
Нове відкриття не тільки збагатило фонди чеських археологічних музеїв, але й надало рідкісну можливість дослідити економічне та духовне життя кельтів, не спотворене слідами грабіжницьких розкопок. Цей «таємний ринок», прихований серед зелених пагорбів Пльзенського краю, став важливим ключем до розуміння однієї з найзагадковіших культур Європи — культури, що поєднувала ремесло, торгівлю та сакральні традиції залізного віку.