Його довжина становить не менше 49 мільйонів світлових років, що робить його найдовшим обертовим філаментом, коли-небудь спостережуваним у Всесвіті — колосальним завитим філаментом космічної павутини.
Астрономи виявили гігантську спіральну нитку галактик завдовжки 50 мільйонів світлових років
Відредаговано: Uliana S.
Міжнародна команда дослідників під керівництвом фахівців з Оксфордського університету у грудні 2025 року оголосила про сенсаційне відкриття: надзвичайно велику обертову структуру в космічній павутині. Ця структура є ультратонкою ниткою галактик, що простягається приблизно на 50 мільйонів світлових років і обертається навколо власної осі. Це робить її однією з найбільших підтверджених обертових систем у Всесвіті. Виявлена «космічна спіраль» розташована на відстані близько 140 мільйонів світлових років від Землі, що відповідає червоному зсуву z=0.032.
Відкриття стало можливим завдяки аналізу даних, зібраних за допомогою радіотелескопа MeerKAT у Південній Африці в рамках глибокого огляду MIGHTEE. Цей огляд спеціалізується на вимірюванні радіовипромінювання нейтрального водню. Професор астрофізики Метт Джарвіс з Оксфордського університету очолював огляд MIGHTEE (MeerKAT International GHz Tiered Extragalactic Exploration). Для ідентифікації цієї масштабної структури також використовувалися оптичні спостереження, отримані з Інструменту спектроскопії темної енергії (DESI) та Огляду галактичного ландшафту Слоуна (SDSS).
Дослідники змогли чітко визначити 14 галактик, багатих на водень, які вишикувалися вздовж цієї нитки. Хоча сама нитка є частиною значно більшої системи, що налічує понад 280 галактик, саме її обертання привернуло найбільшу увагу. Ця нитка демонструє синхронне обертання: галактики на одному боці рухаються у напрямку до Землі, тоді як ті, що знаходяться на протилежному боці, віддаляються від нас.
Розрахована швидкість обертання цієї системи становить приблизно 110 кілометрів на секунду. Для здійснення одного повного оберту цій структурі потрібно близько 2,8 мільярда років. Професор Метт Джарвіс наголосив, що інтеграція даних із різних обсерваторій є критично важливою для глибшого розуміння механізмів формування великомасштабних структур та еволюції галактик. Співавтор дослідження, доктор Ліла Юнг, підкреслила унікальність цієї структури, відзначивши виняткове вирівнювання спіну та обертального руху, порівнявши це явище з атракціоном «чашечки» у парку розваг.
Це подвійне рухове явище надає безцінну інформацію про те, як саме галактики набувають свого обертального моменту від більших систем, у яких вони існують. Доктор Мадаліна Тудораке з Кембриджського університету та Оксфорда назвала цю нитку «викопним слідом космічних потоків». Вона слугує своєрідним «архівом», що допомагає реконструювати, яким чином галактики накопичують свій спін та розвиваються протягом космологічного часу. Присутність галактик, насичених воднем, також є відмінним індикатором потоку газу вздовж космічних ниток, розкриваючи механізми перетікання кутового моменту через космічну павутину, що впливає на морфологію, спін та процеси зореутворення в галактиках.
Згідно з домінуючою Теорією Приливного Моменту (ТТМ), кутовий момент повинен виникати внаслідок сил зсуву, спричинених великомасштабним потоком матерії. Однак це дослідження виявило, що осі спіну майже всіх галактик у цій нитці є паралельними до орієнтації самої структури. Це явище є набагато більш узгодженим, ніж передбачають поточні космологічні моделі. Такий факт свідчить про те, що вплив космічного оточення на спін галактик є потужнішим і тривалішим, ніж вважалося раніше. Крім того, галактики у цій нитці містять незвично велику кількість водню, що може вказувати на відносну молодість цієї структури та відсутність значних процесів злиття чи зіткнень у її недавній історії.
Науковці характеризують цю систему як «релікт потоку» — своєрідний зліпок раннього Всесвіту, коли подібні масивні структури тільки формувалися. Це відкриття надає нові емпіричні докази розподілу матерії та кутового моменту у Всесвіті, водночас кидаючи виклик деяким сучасним космологічним моделям. Якщо подібні високоорієнтовані структури виявляться поширеними, це може суттєво вплинути на інтерпретацію майбутніх експериментів із гравітаційного лінзування, зокрема місій «Євклід» Європейського космічного агентства (ЄКА) або Обсерваторії імені Вери Рубін у Чилі. Зрештою, ця знахідка може допомогти розгадати таємницю походження обертання галактик і початкового кутового моменту самого Всесвіту.
Джерела
futurezone.de
phys.org
Royal Astronomical Society
Space Daily
Live Science
Oxford Academic
Читайте більше новин на цю тему:
Знайшли помилку чи неточність?
Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.
