Щороку метеорний потік Оріоніди, який є залишками легендарної комети Галлея (1P/Halley), дарує нам неймовірне небесне видовище. Свій максимальний пік активності цей потік, що складається з частинок, залишених космічним мандрівником, досягне в ніч із 20 на 21 жовтня 2025 року. Це явище, що має глибоке історичне коріння, відбувається, коли Земля перетинає орбітальний слід комети. Метеори Оріонід відомі своєю високою швидкістю і будуть найбільш помітними у передсвітанкові години 21 жовтня, приблизно від півночі і до самого сходу сонця. Саме тоді сузір'я Оріона підніметься максимально високо над горизонтом.
Ключовим фактором, що робить спостереження у 2025 році особливо сприятливими, є ідеальний збіг максимуму Оріонід із фазою нового Місяця, що настане 21 жовтня. Відсутність місячного світла є критично важливою умовою, оскільки вона мінімізує природне затемнення нічного неба, забезпечуючи максимальну видимість. Астрономи прогнозують інтенсивність до 20 метеорів на годину, хоча під час можливих спалахів активності можна очікувати до 50–75 метеорів за годину. Радіант потоку — точка, з якої візуально вилітають метеори, — розташований у сузір'ї Оріона, неподалік від зорі Бетельгейзе, між Оріоном та Близнюками, у південно-східній частині небосхилу.
Ця ніч обіцяє бути надзвичайно насиченою, адже небосхил прикрасить не лише зорепад. Спостерігачі матимуть унікальну можливість побачити дві рідкісні комети: C/2025 A6 (Леммон) та C/2025 R2 (SWAN). Обидві комети досягнуть точки максимального зближення із Землею саме 21 жовтня. Таке поєднання обставин — потужний зорепад, новомісяччя та видимість двох комет — створює справді унікальний момент для споглядання Всесвіту. Зокрема, комета Леммон, повернення якої очікується лише через понад тисячу років, може стати видимою неозброєним оком за умови повної відсутності світлового забруднення.
Для успішного спостереження астрономи-аматори повинні обрати максимально темну локацію, подалі від світлового шуму великих міст. Рекомендується провести в темряві щонайменше тридцять хвилин, щоб очі повністю адаптувалися до нічного зору. Фахівці радять спрямовувати погляд не безпосередньо на радіант, а на ділянку неба приблизно на 45–90 градусів від нього. Це дозволить метеорам здаватися довшими та ефектнішими. Для фіксації цього явища на фото варто використовувати ручну цифрову камеру з ширококутним об’єктивом, застосовуючи тривалі витримки. Щоб ніч пройшла комфортно, слід подбати про теплий одяг, зручне крісло та ліхтарик із червоним світлом, який допоможе зберегти адаптований нічний зір.
З наукової точки зору, Оріоніди є важливим джерелом даних для дослідників. Вивчення цих метеороїдів дозволяє фахівцям уточнювати моделі еволюції кометного пилу та оцінювати структуру сліду, залишеного кометою Галлея. Нагадаємо, що ця комета востаннє проходила поблизу Землі у 1986 році, а її наступне повернення очікується у 2061 році. Систематичне дослідження потоку Оріонід розпочалося ще у XIX столітті. Її зв'язок із кометою Галлея був вперше встановлений італійським астрономом Джованні Скіапареллі ще у 1864 році, що підкреслює глибоку історію вивчення цього небесного явища.